Наш-бо селянин, двигаючи на собі почесний тягар вікових національних обов’язків і бувши фактично спадкоємцем періодично відмираючої шляхти, – є, може, найбільшим аристократом серед селянства Європи.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра.
Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Огонь запеклих не пече.
В своїй хаті – своя правда,
І сила, і воля.
Караюсь, мучуся... але не каюсь!
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
Все гине, –
Слава не поляже...
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.
Люде б сонце заступили,
Якби мали силу...