– Кохана, яку каву тобі зробити?

– Кохана, яку каву тобі зробити?

– Я б хотіла міцну, але м’яку, стрімку і ніжну, котра б відкрила мені світ спокус і невимовної чутливості, додала б нових відчуттів…

– Чуєш, а може тобі просто горілки налити?

Куди можна піти чи поїхати з Яремче самостійно.

– Пані! Купіть туалетний папір! Оригінальний! З портретом Путіна!!!

– Вибачте. Але мені буде гидко таким папером користуватись…

Дві сусідки сидять на лавиці

Дві сусідки сидять на лавиці

– Ци чули’сьте, кажуть, же ті, шо активно ся дримбають, живут намного довше…

– А шо я вам казала!!! Тота стара курва Анця щи нас із вами пережиє, най би ся закляла!..

Два гуцули на протилежних полонинах. Один кричить другому:

Два гуцули на протилежних полонинах. Один кричить другому:

– Іване, а ци чув’ись, шо москалі в космос полетіли?

– Шо, всі?

– Та нє, єден…

– Но та шо ся так радуєш?

– Вам, мужикам, тілько лиш оби на цицьки дівкам утріщатися!

– Вам, мужикам, тілько лиш оби на цицьки дівкам утріщатися!

– Мож подумати, же кідь я буду перед тобов стояти з розкапчанов ширіньков – ти ми в очі ся будеш позирати!

Їде гуцул на машині, на повній швидкості. Дивиться – Даїшник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зоб’ю. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку горілки, каже:

Їде гуцул на машині, на повній швидкості. Дивиться – Даїшник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зоб’ю. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку горілки, каже:

– Похороніт, вуйку, бо оно самоє на дорогу скочило, я не виноватий.

– Та чом же не похоронити, сине, похороню.

Так і домовились. Їде далі гуцул. Ще одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:

– Слава Йсу.

Дід обертається:

– Слава навіки!

– А шо, діду, закопалисьте того?

– Тадь закопав…

– Та як закопали, кідь оно туй лежит?

– Йой, синку, забувим майже. Старий я. Зараз закоплю.

Гуцул подякував і пішов. В ДАІ б’ють тривогу:

Іде турист полониною, стрічає гуцула, котрий пасе овець.

Іде турист полониною, стрічає гуцула, котрий пасе овець.

– Добрий динь, вуйку.

-Добрий, сине, – каже неспішно гуцул.

-А кажіть лиш ми, вуйку, кілько то у Вас вуць?

-Чорных ци білих, сине?

-Білых.

– 50.

– А чорных?

– Тоже 50.

– Ага, но добре. А кілько вовни дає єнна вівця?

– Чорна ци біла, сине? – після поважних роздумів перепитує гуцул.

– Біла.

– 10 кіл за гуд, сине.

– А чорна?

– Тоже 10 кіл за гуд.

– Вуйку, а чом то ви так розрізняєте чорних і білих вуць?

– Бо білі – то мої.

– А чорні?

Гуцул довго і зі смаком розпалює люльку, потім довго і смачно затягується і відповідає:

-Тоже мої.

Допитують гуцула:

Допитують гуцула:

– То ви украли гроші?

– Нє, не я.

– А у вас є алібі?

– А вто што такоє?

– Но вас кось видів у тот час коли пропали гроші?

– Слава Богу, ніко!

Єден бандит каже другому:

Єден бандит каже другому:

– Надоїло ми таке життя. Вічно ся прятати, люди грабити. Я рішив, ож узьму кредит у банкови і удкрию собі магазинчик…

– Та котрий банк тобі з таким писком кредит даст?

– А я так узьму, же они не будут знати!

Дідови Петрови дохтор поклав новый слуховый апарат. Через 5 дну кличе го у больницю перевіряти ци всьо добрі. Звідат:

Дідови Петрови дохтор поклав новый слуховый апарат. Через 5 дну кличе го у больницю перевіряти ци всьо добрі. Звідат:

– Но, што, діду? Усьо чуєте? Ци дома довольні?

– Дякую, сыне, чую усьо. А дома я ще не казав, они ще думают ож я глухый. Уже м три раз передумав кому гроші лишати як умру.

Говорят межи собов молоді жони. Єдна уже має чоловіка. Розказує:

Говорят межи собов молоді жони. Єдна уже має чоловіка. Розказує:

– Кажут же чоловікі хотят лем тото самоє. Не вірьте! Они ще й жерти просят!