ЛЮДМИЛІ НЕКРАСОВІСЬКІЙ, З ПОВАГОЮ……
До мене Пушкін завітав не зблизька.
Сидів в приймальні, нігтики кусав.
Як черга підійшла, вклонився низько
І зі смиренням в голосі сказав:
«Я посланець до тебе, Поетесо.
Басьо Мацу , Петрарка і Дідро
Мені сказали: «Ти взірець прогресу
В поезії. Це вже не ремесло!
Це творчість якнайвищого ґатунку!
Куди б тебе в думках не занесло –
Твори віршів прекрасних візерунки,
Якщо
втримаєш
в пальцях бронзових
перо!».
середа, 22 жовтня 2008 р.