Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.

Хлопчик у магазині канцтоварів:

- У вас є зошити в кружечок?

- ???

- А клей для першого класу?

- Такого не буває!

Хтось із черги не витримує:

- Малий, не мороч продавцю голову. А до речі, у вас є глобус Львова?

Пізно

В школі пишуть твір на тему: "Мої батьки". Дев'ятирічний хлопчик написав: "Батьки нам дістаються в такому віці, що від багатьох звичок нам їх вже не відучити".

На вибір

- Мамо, - перелякано говорить Павлусь дивлячись у вікно. - Он іде тато! Що ми йому раніше покажемо - твоє нове плаття чи мій щоденник?

Зараз зрозумієш

- Тату, чому цей фільм заборонено дивитись дітям?

- Сиди тихенько, зараз зрозумієш.

Дуже просто

- От бачиш, і тато може тебе помити, а ти думав, що без мами ми не обійдемося.

- Так, звичайно, тільки мама завжди перед тим, як мити, знімає з мене чобітки.

Соромно

- Оксано, ти знову дітей в село везеш?

- Так, соромно до батьків з пустими руками їхати.

НАБРИДЛО

- Мамо, я більше до школи не піду: знову Глушко буде ставити підніжки і гасати по коридорах, Дубчак петардами стріляти, а Цибульський ще взимку так сніжкою в око заліпив!..

- Треба, сину, треба, - відказує мати, - ти ж директор.

Завтра буде пізно

Був пізній вечір, а Миколка все сидів та читав книжку.

- Лягай спати, бо пізно, - нагадала мама.

- Ні, мамочко, я повинен обов'язково прочитати книжку сьогодні.

- Чому так спішиш?

- Тут на обкладинці написано: "Книжка для дітей від шести до восьми років", а мені завтра буде дев'ять!

Треба бути чемним

Бабуся каже своїй онуці:

- Будь чемною, слухняною, бо прийде вовк і з'їсть тебе, як Червону шапочку...

- Знаю, знаю! Але він спершу з'їв бабусю...

Миколка на іменинах

Малого Миколку запросили на іменини. На столі, як водиться, усього було вдосталь.

- Їж ще, Миколко, - припрошує господиня.

- Дякую, вже нікуди, - з виразом блаженства відказує хлопчик.

- Тоді, - всміхається господиня, - набери собі в кишені фруктів і печива, їстимеш дорогою.

- Дякую, - лунає несподівана відповідь. - Я вже набрав.