Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.

- Синку, ходімо до зоопарку, я покажу тобі мавп, наших близьких родичів.

- Тату, ви жартуєте. Якби вони були нашими близькими родичами, то давно працювали б у вашій фірмі.



- Ну як, донечко, питає батько, - ти добре провела день?

- Ні, - відповіла дівчинка - Я цілий день слухалась маму.



Учителька говорить Сергійкові:

- Скажи речення з прийменником "на".

- Кінь заліз на дерево, - відповідає хлопчик.

- Навіщо? - дивується вчителька. - Щоб був прийменник "на".



- Навіщо нам біла густа шуба? - питає біле ведмежа свого тата.

- Щоб ми не мерзли і нас не помітили на снігу тюлені. - Навіщо нам такі сильні лапи?

- Щоб із ворогами боротися.

- А навіщо нам це все, якщо ми живемо в зоопарку?



Сидить жовтий папуга на дереві, їсть жовтий банан і розмірковує:

- Білі ведмеді тому білі, що їдять білі гриби, а бурі - тому, що їдять буряки...

- Андрійку, - каже сусідка, - ви вчора так гарно всі танцювали.

- Ми не танцювали, то дідусь перекинув вулик.



Муха повзає по дзеркалу. Мамо, - каже Оленка, - а муха збирається на дискотеку, бач, як крутиться перед дзеркалом.



Чимчикує заєць галявою, аж бачить - на землі вовк лежить. Заєць лагідним голосом питає:

- Що, вовчику, відпочиваєш?

- Та ні, лапа в капкан потрапила.

- У-у-у, розлігся тут, страховисько сіре!



Михайликів батько приніс із риболовлі живу щуку. Рибина часто і широко роззявляла рот.

- Мамо! - покликав Михайлик. - Поклади щуку спати, бо вона вже позіхає.



Учитель запитує Миколу:

- Якого роду слово "хлопчик"?

- Хлопчачого, - відповів той.



Усього два роги

- Скільки років цій корові? - запитує в бабусі її міський онук.

- Два роки.

- А як ти дізналася?

- Та по рогах...

- Ой! А я спочатку й не звернув уваги, що в неї всього два роги...