Чи існує Українського Клондайк?<br /> Ще в 1966 році одна з газет в США писала, що після того, як у ХІХ столітті головною геологічною знахідкою був Клондайк, то в ХХ ст. нею стало українське золото. Що ж послужило приводом для такого твердження дуже о

Чи існує Українського Клондайк?
Ще в 1966 році одна з газет в США писала, що після того, як у ХІХ столітті головною геологічною знахідкою був Клондайк, то в ХХ ст. нею стало українське золото. Що ж послужило приводом для такого твердження дуже охочих до сенсацій американських газет. Виявляється, ним стало майже не помічене радянськими газетами повідомлення про те, що геологами Новомосковської геологічної експедиції на річці Мокра Сура виявлене одне з найбагатших родовищ золота за всю історію його пошуку на нашій планеті. Тут у Придніпров’ї в надрах Українського кристалічного щита було закладено чотири свердловини. Внаслідок цього виявилося, що золота тут в декілька разів більше, ніж в знаменитому Клондайку. Однак, на відміну від останнього ніякої «золотої лихоманки» в Україні не відбулося. Не відмічено її й нині, коли Україна стала незалежною державою. «Золота лихоманка» в Клондайку і інших золотоносних районах США і Канади стали основою економічного процвітання Америки. В Україні ж донині ігнорується факт надзвичайного багатства нашої держави на цей дорогоцінний метал, ціна на який постійно зростає.
Клондайк відкрили в ХІХ столітті, а відомості про наявність покладів золота в Україні сягає тисячоліть. Греки, скіфи видобували золото в районі річки Росі, правої притоки Дніпра, яка перетинає Український щит. Збереглися перекази і про штольні в Карпатах, де теж видобували золото.
У нас донині відносяться до золота, як до дорогоцінного валютного металу і матеріалу, з якого виробляють прикраси. Однак, діапазон застосування золота в сучасному господарстві дуже великий і він постійно розширюється. Золото використовують в найсучасніших галузях виробництва від ядерних реакторів до ракет, від мобільних телефонів до телевізорів. Це також ідеальний провідник тепла і електричної енергії, найкраще антикорозійне покриття. Його використовують як каталізатор в хімічних реакціях і для покриття куполів церков. Взагалі, без золота розвиток науки і господарства в ХХІ столітті просто немислимий. Ну і, нарешті, це еталон вимірювання вартості товарів на міжнародному ринку.
В наш час виявлено два види походження золота. Найпоширеніше так зване гідротермальне золото. Воно утворилося в нагрітих вулканами водах і поступово осіло в кварцових жилах. Таке золото має багато різних цінних домішок, зокрема, платини, срібла, ванадію. Золото може мати і вулканічне походження, тобто утворитися під час виверження вулканів. Такого типу поклади цього дорогоцінного металу характерні, наприклад, для Мужіївського родовища на Закарпатті. Мільйони років тут стався вибух вулкану з утворенням вулканічних порід, а в них виникли золотоносні жили.
Золото може залягати по-різному. В одному випадку це розсипне залягання, в іншому – корінне. Фактично розсипне залягання утворилося з корінного шляхом руйнування гірських порід і переходу їх в осадову пухку форму. Вивітрювання кристалічних порід призводить ніби до звільнення золота з полону. Таке золото можна мити, черпати драгами з дна річки чи моря. Серед розсипних родовищ інколи трапляються доволі великі самородки золота в десятки кілограмів. Один з найбільших у світі самородків було знайдено в Австралії (60 кілограмів). В ХІХ столітті там почалася справжня золота лихоманка. У австралійські порти заходили різні торгові кораблі і вся команда на чолі з капітаном сходила на берег і просто зникала в горах. Сотні залишених кораблів без команди як Летючі Голанці качалися на хвилях без людей. В цей час їх команда мила золото і шукала його самородки. Існує таке повір’я, що золото ховається там, де квітнуть червоні квіти.
Де знаходяться поклади золота в Україні? На величезній її території. Фактично скрізь є золото в Українському кристалічному щиті, правда в різних кількостях. Виявлено запаси золота в Карпатах, Криму, на Донбасі. Золотоносний вал нещодавно знайшли на шельфі Чорного моря, який входить до виключної економічної зони України. Лише наша держава має право видобувати тут корисні копалини з дна моря. Мільйони років такі річки як Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро та їх притоки розмивали своєю течією Карпати і Український кристалічний щит, вимивали з них золотоносний пісок, відносили його в Чорне море і відкладали тут у вигляді своєрідної підкови. Тепер цей пісок можна черпати з дна моря драгами і землечерпалками і виробляти з нього золото.
Велике родовище золота в Закарпатті з назвою Мужіївське належить до найбільших у світі. Однак, є й труднощі в його видобуванні. Тому вчені шукають різні хитромудрі способи його освоєння. Це золото корінного залягання. Але практично безмежні можливості видобування цього дорогоцінного металу на Українському щиті від Житомирської області на півночі до Донецької на півдні. Виявлені дуже перспективні родовища в Дніпропетровській і Запорізькій областях Про світове значення деяких родовищ і їхнє багатство на золото ми інколи довідуємося майже випадково. Наприклад, в пресі з’явилося повідомлення про передачу одній американській компанії в концесію родовища Майського в Одеській області. Лише вивчивши принципи роботи цієї американської компанії в Інтернеті я довідався, що вона принципово працює лише з найбільшими і найперспективнішими родовищами золота у світі.
Станом на 2012 рік в українському Форт-Ноксі зберігалося близько 35 тонн золота. Освоєння нових родовищ цього металу могло б суттєво поповнити золотовалютний запас держави і перетворити її на одного з основних виробників золота у світі.

2. Діамантовий пояс України

Чи є в Україні поклади алмазів? Ще на початку 90-х років ХХ століття, коли Україна стала незалежною державою я, викладаючи студентам курс «Географія України» звернувся до одного відомого українського геолога, нагородженого на Світовому конгресі геологів годинником з діамантами. Цю відзнаку він отримав за дослідження в сфері виявлення в Україні алмазоносних гірських порід. Кажу, не знаю що говорити студентам. У деяких газетах пишуть, що у нас є поклади алмазів, але хотілося б послухати думку фахівця. Після цього цей професор запросив мене піднятися до нього на четвертий поверх у його кабінет завідувача кафедри. Там стояло два допотопних радянських сейфи. Професор-геолог відчинив один, вийняв звідти пробірку, заткнуту брудною замацаною пальцями ваткою і висипав на мою долоню якісь маленькі непоказні, такі собі непрезентабельні жовто-коричнево-білі, непрозорі шматочки чогось незрозумілого. – Що це? – запитав я. – Чорнові алмази, - відповів маститий професор мені, тоді ще молодому доценту. Оце алмази? – не повірив я. Так, алмази, посміхнувся геолог. Якщо їх обробити, огранити, будуть сяяти як сонце.
Потім я довідався, що шановний професор ці алмази з пробірки, на практичних заняттях висипав на долоні студентам і вони їх передавали один одному по рядах. З кожним роком, після кожного експедиційного літа проведеного разом зі своїми учнями, чорнових алмазів у сейфах ставало все більше і більше. Про те, що вони зберігаються в сейфах на четвертому поверсі знали всі. Але ось в країну прийшла ринкова економіка і хтось мабуть підрахував ринкову вартість чорнових алмазів. Для професора вони були простим роздатковим матеріалом на практичних заняттях. Вночі під корпус факультету хтось підігнав вантажну машину і сейфи на тросах спустили в її кузов. Потім професор помер і про цю історію всі забули.
Я думаю, що після того, як ви прочитали цю майже веселу детективну історію запитання: чи є в Україні алмази вже не виникає. Дійсно, вони є, але де? Перш ніж відповісти на це запитання послухайте ще одну історію. В 1920 році петлюрівський офіцер, за фахом гірничий інженер, на території нинішньої Донецької області знайшов один з найбільших алмазів у світі, який він назвав «Мазепа». Офіцер в той час вже зрозумів, що визвольна боротьба української нації за створення незалежної держави на цей раз закінчилася поразкою. Він забрав алмаз і вирушив з ним за кордон. Там алмаз було продано до приватної колекції і де він знаходиться нині невідомо.
Чи дійсно можна знайти алмаз просто під ногами, чи це чергові недолугі легенди і міфи? Можна звичайно, але не скрізь. Алмази знаходять там, де вони є. В Україні здавна знаходили чорнові алмази, і дійсно під ногами. Людина, яка знайшла такий непоказний камінець і змогла розгледіти в ньому алмаз в минулому отримувала професію з доволі стабільним доходом. Вона вставляла алмаз до спеціального інструменту і починала різати скло. В Україні таких людей було немало. Вони були щасливими, що вдалося знайти алмаза, але спеціально їх у нас ніхто не шукав.
Алмази знаходяться в алмазоносній породі, яка зветься кімберлітом. Кімберліт заповнює так звану кімберлітову трубку. Фактично ця трубка є жерлом давнього вулкану. А алмази в ньому виникли під час виверження в умовах високого тиску і температури. Особливо багато кімберлітових трубок в Африці. Деякі з них досягають діаметра 1,5 кілометра. Африка нині дає найбільше алмазів у світі. Є вони і в Якутії (Російська Федерація).
Нині ситуація змінилася і світовим виробників алмазів і виготовлення з них діамантів може стати Україна. Звичайно, якщо захоче. Справа в тому, що у нас знаходиться унікальна геологічна структура світу – Український кристалічний щит. Пояснюючи просто, його можна порівняти з першою чорною плямою на розпеченому тілі молодої Землі. Це була перша, ще дуже тонка земна кора. Скрізь ще панувала розплавлена магма, а в Україні вже виникла перша земна твердь. Тонка земна кора постійно проривалася вулканами, в яких і утворювалася нині алмазоносна порода. В наш час таких кімберлітових трубок на Українському кристалічному щиті виявлено вже десятки і пошук все нових триває.
Звичайно, не всі кімберлітові трубки містять придатні для видобутку алмази. Геологи підрахували, що лише одна з десяти трубок містить комерційно привабливі алмази. Але якщо у нас їх десятки, то хоча б у деяких дорогоцінні камені є. Тим більше, що в Україні виявлено в районі села Скоморошки Вінницької області взагалі кімберлітову трубку просто таки фантастичного розміру 6,5 кілометри в діаметрі. Чи не тут поважний професор їх і шукав? Як би там не було, а цю таємницю він забрав з собою в могилу. Але тепер, завдяки й йому, ні для кого не секрет, що алмази в Україні є!