Чудодійні пелоїди

Постійне зростання хвороб опорно-рухового апарату стали справжньою бідою сучасної людини. Цьому є немало причин, але, напевно, головною є зменшення рухливої активності. Тому у ХХІ столітті велику перевагу матимуть держави, які володіють значними природними ресурсами для лікування цього недугу. Україна має рекреаційні ресурси світового значення для лікування захворювань опорно-рухового апарату. І не просто великі ресурси в ряду таких же великих, а й однозначно найбільші на нашій планеті.
Для лікування хвороб опорно-рухового апарату успішно застосовуються як мінеральні води, так і лікувальні грязі (пелоїди). До останніх належать сульфідні мулові грязі соляних приморських і материкових озер (лиманів). Найвідомішими лікувальними закладами є санаторій у м. Євпаторії і «імені Бурденка» в Саках. Є декілька санаторіїв такого профілю в Одеській, Запорізькій і Донецькій областях.
Які ж запаси пелоїдів в Україні і настільки повно і ефективно вони використовуються? Але, по-перше, що це таке і в чому його лікувальні властивості. Пелоїди є природними утвореннями і до них належать мули, торфи, сопкова грязь тощо. Вони застосовуються для лікування у вигляді ванн, але частіше аплікацій. Пелоїди є однорідною, пластичною масою, яка нагадує мазь. До складу цієї маси входять гіпс, карбонати, силікати і фосфати кальцію. Це найбільші за розмірами частки пелоїдів. Другою їх частиною є колоїдний розчин, який містить органічні, мінеральні і мінерально-органічні речовини і сполуки. Третьою складовою пелоїдів є грязьовий розчин, тобто вода. Але й це ще не все. Важливим компонентом цих грязей є мікроорганізми. Їх міститься до 1 млрд. в тоні сухої грязі.
Найбільшу терапевтичну активність мають мінеральні і біогенні компоненти пелоїдів. Для українських пелоїдів найбільш характерними є найкраще поєднання високої мінералізації з кислою реакцією грязьового розчину. В Україні наявні всі три види лікувальних грязей – мулові, торфові та псевдовулканічні.
Нині в Україні з лікувальною метою використовуються переважно мулові органо-мінеральні сульфідні грязі. Вони зосереджуються в солоних водоймах і являють собою пластичну мазеподібну масу чорного або зелено-сірого кольору. Для того, щоб утворилися пелоїди необхідне унікальне поєднання декількох чинників – гідрологічних, геологічних, морфологічних, фізико-хімічних, кліматичних, біологічних тощо. Зрозуміло, що не скрізь на нашій планеті таке поєднання спостерігається. В нас воно присутнє в найбільшій мірі. Тому і наявні в Україні найбільші у світі запаси мулових сульфідних грязей.
Вчені встановили, що достатньо змінитися хоча б одному з названих і неназваних чинників утворення пелоїдів і їх лікувальна якість та весь механізм грязеутворення неминуче змінюється. Техногенне забруднення, нерозумне штучне сполучення лиманних озер з морем, використання лікувальної сировини солоних озер для виробництва миючих засобів негативно впливають на якісні і кількісні характеристики лікувальних грязей. Процес утворення пелоїдів триває і далі і треба бути дуже обережним, щоб їх цілющі властивості не були втрачені.
На даний час в Україні виявлено 26 родовищ сульфідних лікувальних грязей. Їх обсяг вражає уяву. Назву лише деякі з них. Так, в Тилігульському лимані розвідано понад 11 млн. кубічних метрів пелоїдів, приблизно по стільки ж в Березанському і Хаджибейському лиманах. Найбільший обсяг пелоїдів нині знаходиться в Куяльницькому лимані та в лиманах Шагани і Алібей в Одеській області – від 15 до 17 млн. кубічних метрів. Характерною особливістю є та, що з 26 лиманів і озер з найбільшими запасами лікувальних сульфідних грязей використовуються лише 6. Та й то лише на декілька відсотків.
Лікувальні мулові сульфідні грязі величезне природне багатство України світового масштабу, яке потребує раціонального використання, захисту і розуміння його значимості для майбутнього розвитку нашої держави.