Де в Україні збереглися тури?

Колись в Україні жили могутні тварини – тури. Ці бики важили майже тонну і були однією з візитівок нашої держави у Європі. Ці тварини зникли з лиця землі і залишилися лише в літописах. Але де вони жили? Про це нам красномовно повідають географічні назви Волинської області. Тури були знищені людиною, але все ще залишилися їх «тіні» в географічних назвах. І не дивно, що в колись майже суцільно вкритій лісами Волині таких назв найбільше. Ось села і річки Турівка, Тур, Турійське, Туровичі, Туричани, Тур’я тощо. Жодна інша область України не має такої кількості подібних назв.
Взагалі географічні назви Волинської області дуже влучно відображають природні умови, яких часто-густо вже немає. Болото осушили, ставок випустили, озеро зникло, але все ще існують села з назвами Острів, Заброди, Озерці, Надрічне, Ставок, Мокрець, Брід, Багно та багато інших.
Останні тури ховалися в лісах Волині, які донині збереглися в топонімах. Березовичі, Верба, Підбереззя, Хмелівка, Піддубці, Дубове, Вербка, Діброва, Береза, Яблунівка, Малинівка, Ягідне тощо.
Тури любили виходити на височини і оглядати місцевість з підвищення. В рівнинній Волині таких лесових останців немало. Крім того, у південній частині піднімається Волинська височина. Ось і села з відповідними назвами – Міжгір’я, Курган, Плоске, Рівне і таке ін.
Турів Волині перш за все згубила господарська діяльність людей. Вирубувалися ліси, видобувалися корисні копалини, замість диких турів розводилися домашні тварини. Підтвердженням такої діяльності є географічні назви – Брониця, Гута-Камінська, Кухарі, Мельниця, Старі Кошари, Стара Гута, Гута, Смоляри, Мельники, Цегельня тощо. Такі дослідження топонімічних ареалів, спрямовують на встановлення взаємозв’язків між природними особливостями території і характером господарської діяльності людей, вчать «виходити» за межі якоїсь області на територію всієї країни. За такого підходу ми побачимо, що географічних назв з основою «тур» в південній частині України немає. І не дивно, вони тут ніколи не водилися. Ми також побачимо, що топоніми Вапенне, Вапнярка, Вапно розміщені лише у вузькій смузі від Волинської до Одеської областей. Усі топоніми Тартак зосереджені лише на півночі України в лісовій зоні (Волинська, Житомирська, Львівська, Тернопільська області). У Волинській і інших північних областях країни відсутні топоніми зі словом «виноград». Водночас в середній і особливо південній смузі України вони доволі поширені. Не тільки тваринний світ та господарська діяльність населення знайшли відображення на географічній карті Волині. Тури зникли, залишивши по собі лише назви сіл. А ось душа людська нікуди не поділася. Вона плакала або сміялася, народжуючи такі назви населених пунктів як Світанок, Маруся, Мирне, Журавлине, Солов’ї, Сокіл, Зоряне. Турами в Україні здавна звали могутніх воїнів, захисників Батьківщини. Тому в назвах з основою «тур» збереглися згадки не лише про могутніх тварин, але й про славних людей.