Гірська топоніміка України

В багатьох рівнинних областях України трапляються «непрозорі» географічні назви, значення яких місцеве населення вже забуло і тому сприймає їх як якість таємничі знаки з минулих епох. В принципі люди, які так думають, праві. Це дійсно привіт з минулих століть від їхніх пращурів, про яких вони вже нічого не пам’ятають. Цьому виною трагічна історія України. Століттями українці воювали, практично не випускаючи шаблю, піку і пістоля з рук навіть тоді, коли орали землю і обідали. Людей винищували або гнали в рабство, але з Західної України, з ландшафтно-етнічного притулку української нації в Карпатах знову приходили переселенці і Україна в черговий раз відроджувалася.
Ці переселенці розносили по рівнинній території України місцеві назви. Так і з’явилися на рівнині незвичні для неї топонімічні свідки. Це ціла гама різних слів, так як гірська топоніміка Карпат до найдрібніших деталей окремими словами позначала найрізноманітніші форми рельєфу. В окремих частинах Українських або Східних Карпат ці назви нерідко відрізнялися доволі суттєво. Це теж знайшло своє відображення в топоніміці рівнинної частини України, що дозволяє визначити нині з Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини чи Закарпаття прийшли переселенці в ту чи іншу частину України.
Найпоширенішими в центральній частині Карпат є наступні назви: грунь – найпоширеніший в Східній Україні гірський топонім. Він не є однозначним. По-перше, це гора, покрита лісом, По-друге, це вершина гори, пік, самий верх. Цікаво, що на Сумщині, Полтавщині і Харківщині назви Грунь відповідають як першому значенню цього слова, так і другому.
Серед інших назв гірської топоніміки, які вийшли за межі власне гірського ареалу слід назвати: клива – вершина гори не вкрита лісом, горб – невисока гора з виположеними схилами, бердо – крута гора, обрив, скеля, бескид – скелястий гірський хребет, горган – кам’янистий гребінь високого хребта, кичера – гора, вкрита лісом крім вершини, верх – вершина гори, аршиця – крута, кам’яниста гора, магура – окрема висока гора.
Всі ці назви відповідних форм рельєфу дуже добре відображені в топоніміці конкретних гір Карпат. Скажімо, Товстий Грунь, Чорна Клива, Яворова Кичера тощо.
Крім цих назв з Карпат у рівнинну частину України перекочували назви на кшталт Маківець, Маківка, Ріг, Гребінь, Шпиляк, Шишаки та ін.