Іде турист полониною, стрічає гуцула, котрий пасе овець.

– Добрий динь, вуйку.

-Добрий, сине, – каже неспішно гуцул.

-А кажіть лиш ми, вуйку, кілько то у Вас вуць?

-Чорных ци білих, сине?

-Білых.

– 50.

– А чорных?

– Тоже 50.

– Ага, но добре. А кілько вовни дає єнна вівця?

– Чорна ци біла, сине? – після поважних роздумів перепитує гуцул.

– Біла.

– 10 кіл за гуд, сине.

– А чорна?

– Тоже 10 кіл за гуд.

– Вуйку, а чом то ви так розрізняєте чорних і білих вуць?

– Бо білі – то мої.

– А чорні?

Гуцул довго і зі смаком розпалює люльку, потім довго і смачно затягується і відповідає:

-Тоже мої.