«Коктейль» з мінеральних і термальних вод Криму

В розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Криму існує немало стереотипів. Один з них полягає в тому, що півострів це місце пляжного відпочинку і лікування з допомогою грязей. Цілющі мінеральні води, як провідний чинник подальшого рекреаційного розвитку Криму в основному не розглядаються. Однак, це помилкова позиція. Чудодійні лікувальні властивості мінеральних вод Криму відомі ще з часів Боспорського царства. Археологи на Керченському півострові відкопали бальнеологічну оздоровницю. Мешканці Пантікапеї на початку нашої ери користувалися для лікування водою з місцевого джерела, яке функціонує тут і понині. Потім про мінеральні води Криму майже забули і доволі несподівано, закладаючи свердловину для поливу виноградників в районі Феодосії на денну поверхню була виведена мінеральна лікувальна вода, яка отримала назву Паша-Тепе. Ця вода і донині популярна під назвою «Феодосія». Її відкриття відбулося в 1904 році. Через декілька років тут відкрили ще одне родовище мінеральної води. Вона отримала доволі гучну назву «Кримський нарзан».
В наш час вчені виявили три гідромінеральні області в Криму: гірського Криму, рівнинного, і Керченського півострова. Кожна з них відрізняється від іншої за характером мінералізації води і її компонентами. Так, в гірському Криму знаменитим є джерело Аджен-Су або ж Чорні Води. Дивовижні властивості мають води цього джерела. По перше, воно як триголова Гідра має три виходи на земну поверхню. Ще дивовижніше те, що в усіх трьох виходах вода різна. В одному це джерельна питна вода, в другому і третьому джерелах, за 20 і 40 метрів від першого вода гірко-солона та ще й з природною газованістю. Загадка цього родовища ще до кінця не розгадана. Але очевидно, що джерела живлення цих поряд розміщених виходів на денну поверхню вод дуже різні.
Гірко-солона вода цього джерела, яка містить значну кількість газів особливо зацікавила вчених. Вони підозрювали, що ця вода близька за складом до знаменитої в Європі і світі Аахенської. Після дослідження їх здогадка підтвердилася. У цій дивовижній воді цілий коктейль газів. Переконайтеся самі: 75% азоту, 24% метану і важких вуглеводнів, 0,4% вуглекислоти, 0,1% сірководню, 0,2% кисню. Крім того виявлена присутність так званих благородних газів аргону, гелію, ксенону, неону.
Майже не освоєні мінеральні води рівнинного Криму. Однак, тут виявлена справжня комора найрізноманітніших за складом цілющих вод. На будь-який смак і захворювання. Азотні, метанові, сірководневі води цього району мають до того ж часто-густо змішаний газовий склад. Різняться вони й за температурою води. Якщо з поверхневих товщ землі виводяться холодні мінеральні води з температурою 14-15 градусів, то з глибоких свердловин надходить вода з температурою 60 градусів Цельсія. Доволі суттєво змінюється і мінералізація вод рівнинного Криму – від майже прісних до таких, які містять в собі до 40 грамів розчинених солей на літр.
В Гірському Криму мінеральні води переважно сульфатні і хлоридні. Головною їх газовою складовою є метан, а також метан і сірководень. Інколи присутній і вуглекислий газ. Але в незначних кількостях. Температура води рідко перевищує 15 градусів. Лише інколи вона досягає 30 градусів.
На Керченському півострові переважають вуглекислі води. Вони залягають доволі глибоко і мають температуру до 45 градусів Цельсія. Наряду з вуглекислими мінеральними водами тут виявлені й азотні, метанові і сірководневі.
Нарешті в західній частині Криму виявлено гарячі води. Температура їх вод така, що ці води можна використовувати для опалення цілих міст.
Як бачимо унікальність і розмаїтість мінеральних вод Криму надзвичайна. Однак їх використання поки що дуже незначне. Виведені на поверхню термальні гарячі води часто-густо взагалі не використовуються. Зливаються в річки, а то й просто на землю. В кращому випадку їх використовують місцеві жителі.
Крим володіє величезними рекреаційно-туристичними скарбами всесвітнього масштабу і мінеральні його води є ще одним діамантом до цієї скарбниці. Пора вже їх починати інтенсивно використовувати.