Магія українського слова

Колись наш Вчитель і Пророк Тарас Шевченко сказав про українську мову геніальні слова.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється-ожива,
Як їх почує!... Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть між люди
Неймовірні за власною силою слова. Дуже добре особливості української мови і самий її вплив на душу людини, її думки і вчинки описав в своєму глибокому дослідженні «Нація золотих комірців»
Ігор Каганець. Він пише, що «ідея про глибинний зв'язок між мовою, мисленням і духом народу має значні історичні корені, проте чи не найкраще її сформулював німецький мовознавець і філософ Вільгельм фон Гумбольдт. Згідно з його поглядами, різні мови мають не просто одного і того самого предмету, а й різні його бачення.
Щоб переконатися в цьому, давайте простежимо етимологію деяких українських і російських слів:
ВИХОВАТИ – заховати від зла
ВОСПИТАТЬ – выкормить

ЛІКАРНЯ – лікувати, давати здоров’я
БОЛЬНИЦА – терпеть боль, страдать

ВЕСІЛЛЯ – веселитися, радіти
СВАДЬБА – свататься, предлагать породниться

ОСВІТА – світло, просвічення
ОБРАЗОВАНИЕ – формировать по образцу

ШАНУВАЛЬНИК – пошана, повага
ПОКЛОННИК – поклонение

ПОДРУЖЖЯ – дружба, приязнь
СУПРУГИ – сопряженная, запряження пара

ШЛЮБ – «злюб», кохання
БРАК – брать

ЗВИТЯЖЕЦЬ – витягнути, підняти вище
ПОБЕДИТЕЛЬ – «по-беда», тот, кто остался живым «по-бедах»
Далі Ігор Каганець цілком слушно зауважує, що «мова, будучи системою світобачення впливає на всю людську поведінку, людина здебільшого поводиться з предметами так, як їх подає їй мова. Для прикладу візьмемо російське слово «бесполезный» - в українській мові воно не має еквівалента. Тому українцеві (якщо не знає російської) не може навіть прийти на думку, що в природі є щось «бесполезное» - для нього все має свій сенс і призначення. З другого боку, українське слово «праця»,що означає радісну, приємну, осмислену роботу, не має еквівалента в російській мові».
Таким чином, мова виступає одним з найважливіших чинників формування психіки – як індивідуальної, так і колективної.