МУЖИК ТА КУПЕЦЬ
МУЖИК ТА КУПЕЦЬ
Увійшов мужик у крамницю та й гукає до крамаря:
- А подай лиш мені оту банку з канхветами:
Той і подав. Мужик понюхав, понюхав, та:
- Ні, не такі - подай оту.
Той перемінив. Мужик знову, понюхав, не вподобав.
- Подай он аж оту,- знов гукає.
Крамар, уже розсердившись, перемінив і третю. Не донюхався й звідси нічого мужик, поставив банку та й іде з крамниці. Взяло зло крамаря, що дурно возився скільки часу, та й кричить на мужика:
- Куди ж ти? А гроші давай!
- За що? - питає мужик.
- А за те, що нюхав! - відказує крамар.
Мужик вернувся, дістав гроші з кишені та й стукає об стіл. Постукав, постукав та й сховав. А крамар тоді:
- Нащо ж ти сховав гроші?
- Аякже? - відказує той, - яка купля, така й плата: я понюхав, а ти послухав, от ми й квити.