МУЖИК ТА КУПЕЦЬ

МУЖИК ТА КУПЕЦЬ

Увійшов мужик у крамницю та й гукає до крамаря:

- А подай лиш мені оту банку з канхветами:

Той і подав. Мужик понюхав, понюхав, та:

- Ні, не такі - подай оту.

Той перемінив. Мужик знову, понюхав, не вподобав.

- Подай он аж оту,- знов гукає.

Крамар, уже розсердившись, перемінив і третю. Не донюхався й звідси нічого мужик, поставив банку та й іде з крамниці. Взяло зло крамаря, що дурно возився скільки часу, та й кричить на мужика:

- Куди ж ти? А гроші давай!

- За що? - питає мужик.

- А за те, що нюхав! - відказує крамар.

Мужик вернувся, дістав гроші з кишені та й стукає об стіл. Постукав, постукав та й сховав. А крамар тоді:

- Нащо ж ти сховав гроші?

- Аякже? - відказує той, - яка купля, така й плата: я понюхав, а ти послухав, от ми й квити.