Початок ХХІ століття: кінець чи початок?

Вже багато людей звернули увагу на те, що так звані «серйозні» і навіть дуже серйозні вчені, які в молодості займалися суто прикладними науковими дослідженнями, робили геніальні відкриття, з часом все більше уваги починають приділяти філософським проблемам науки і ізотериці. Скажімо в Радянському Союзі академік Сахаров винайшов водневу бомбу, а потім зайнявся космогонією і правами людини. Лауреат Нобелівської премії, один з винахідників атомної бомби американський фізик Фейнман, на схилі свого життя почав писати веселі романи. Таких прикладів безліч. Звичайно, що є цілком наукові спеціальності, скажімо історія, де самі наукові пошуки дають поживу досліднику подивитися на світ ширше. Одним з таких вчених є київський історик і археолог, професор Києво-Могилянської академії, доктор історичних наук Микола Чмихов. Він пішов з життя, залишивши нам свою надзвичайно цікаву і продуктивну теорію.
Свої дослідження вчений не обмежив лише історією і археологією. Він вирішив задіяти дуже ефективний комплексний підхід, додавши до історичних і археологічних джерел, ще й ретроспективні дослідження в галузі геології, географії, кліматології, ґрунтознавства, астрономії. Не забув він і про українську народну міфологію. Такий підхід дав зовсім неочікувані ніким результати. Вони полягають в тому, що в післяльодовиковий період, коли тут започаткувалося нове життя, в подальшому воно протікало у вигляді певних, доволі чітко окреслених циклів.
Закінчення одного циклу і настання іншого, наступного, не протікало гладко. На зламі епох неодмінно відбувалися дуже великі, кардинальні зміни. Ці зміни стосувалися практично всього. Змінювався клімат (посухи, потопи, бурі, незвичні морози або спека), зростала тектонічна активність, що проявлялося в землетрусах, виверженні вулканів, виникненні глибинних і поверхневих розломів земної кори тощо. Змінювався навіть радіаційних фон. В суспільстві такі радикальні зміни призводили до масового переселення народів, війн, створення і загибелі імперій тощо.
Чмихов підкреслював, що завжди існувала і існуватиме ієрархій природних і життєвих циклів. Менші за протяжністю і інтенсивністю подій цикли входять до складу більших. Ті ж, у свою чергу, є складовою ще протяжніших і інтенсивніших. За Чмиховим, найважливішим для людства є цикл протяжністю 7980 років. Його унікальність і важливість полягає в тому, що в ньому, починаючи з будь-якої умовної дати, повторюють небесні рухи Місяця і Сонця. Саме це впливає на всі процеси, що відбуваються на Землі, бо саме Сонце дає життя всьому сущому на нашій планеті.
Цікаво, що початок цього останнього «арійського» циклу, який був започаткований саме в Україні виникненням індоєвропейців або арійців і подальшим їх розселенням по території світу, приходиться на 5966 рік до нашої ери. Не важко підрахувати, що закінчення цього циклу припадає на початок ХХІ століття, десь на 2014 рік.
Ще в 90-ті роки ХХ століття Чмихов вважав, що криза, переходу від одного циклу до іншого вже почалася і буде в подальшому тільки поглиблюватися і загострюватися. Як показують події наступних 15 років після опублікування своїх розробок, вчений був абсолютно правий. Криза набула глобального характеру, а в Україні вона набула просто таки апокаліптичних рис. На поверхню української дійсності без будь-яких прикрас сплив увесь людський непотріб і майже моментально опинився при владі. Патологічні типи людей і людських відносин запанували в усіх сферах життя. Українська криза набула, на відміну від багатьох інших країн, тотального характеру. Про що це говорить?
Україна фактично однією з перших вступила до періоду кризи, а отже і переходу від одного циклу розвитку до іншого. Таким чином у нашої країни і нації з’явився цілком реальний шанс першими пройти період кризи і вступити до періоду стабільності. Очевидно, що в найближчі роки нас чекають дуже великі потрясіння. За відносно короткий період, життя більше не дає нам часу на роздуми, Україні і українській нації необхідно розробити і реалізувати проект «Україна в ХХІ» столітті».