Прибита гиря

Прибита гиря

Знову Льоня – в дяді Льоші,

знову на подвірї

все обмацує та ходить

доокола гирі.

- Гарна іграшка? - питає

в Льоні дядя Льоша.

Хлопчик глянув на спортсмена

і каже: - Хороша.

- Отаку б тобі додому,

правда?

- Правда, - каже,

бо не знає іще Льоня,

скільки гиря важить.

- То бери.

Хлопчина взявся

обома руками –

ані з місця двопудова,

як стіна, як камінь.

- Мало каші зїв ти, хлопче,

що ж будеш робити?

- Е-е, дядю, - усміхнувся, -

та ж вона прибита.

Йосип Струцюк