Приходит сын к отцу и спрашивает: – Тату! А що то за люди такi – карбованець мають – проп'ють, десять мають проп'ють? – То, синку, москалi! Ти вiд них далi тримайся, бо по свiту пiдеш. – Тату! А що то ще за люди такi – карбованець мають – десять зроблять,

Приходит сын к отцу и спрашивает: – Тату! А що то за люди такi – карбованець мають – проп'ють, десять мають проп'ють? – То, синку, москалi! Ти вiд них далi тримайся, бо по свiту пiдеш. – Тату! А що то ще за люди такi – карбованець мають – десять зроблять, десять мають – сто зроблять? – То, синку, жиди! То дуже розумнi люди, але ти далi вiд них тримайся, бо по свiту пустять. – Тату! А ото ще такi люди бувають, що за карбованця i рiдну мати продадуть! – Йой, синку! Зате якi гарнi пiснi спiваэмо!