«Пуп Землі»

На території України знаходяться доволі таємничі об’єкти, які не знайдені в такому виді більше ніде в світі. Масштаб їх прояву, донині не зовсім зрозуміле походження і призначення вражають уяву не лише пересічних людей, але й учених. До них у повній мірі можна віднести знамените Більське городище. Вчені вважають, що це було укріплене місто скіфської доби УІІІ – ІІІ ст. до нашої ери. Дехто вже підрахував, що в той час у місті мешкало понад 200 тис. жителів. Зрозуміло, що для того періоду це було найбільше або одне з найбільших поселень нашої планети, своєрідний «пуп Землі». Вражає його площа (4400 га) і довжина подвійних оборонних валів, які оточували місто. Вона перевищує 34 км. Дослідники ототожнюють Більське городище з містом Гелоном, про яке писав «батько історії» Геродот.
Більське городище таке велике, що навіть не вмістилося на території однієї області. Нині воно знаходиться в районі сіл Більськ Полтавської області і Куземин Сумської. В межах однієї обвалованої території знаходилося три поселення (Куземинське, Західно-Більське і Східно-Більське). Більське городище перші дослідники прийняли за Змійові вали, які вже були відомі тоді в Україні. Лише пізніше було виявлено, що це величезна фортеця. Побудована вона була дійсно за типом Змійових валів. Грандіозний земляний вал, укріплений дерев’яною арматурою. Зверху були закопані величезні дубові колоди. Через певний проміжок височіли дерев’яні бастіони і вежі.
На прикладі Більського городище мабуть найяскравіше проявляється наступність і зв’язність різних часових етапів розвитку сучасної української нації. Тут знайдено сліди практично всіх донині відкритих в Україні культур, які переходячи одна в одну рухалися до нинішнього часу. Київська, черняхівська, пеньківська, салтівська, роменська. Виявлено предмети часів Київської Русі і козаччини.
Місцеві жителі займалися землеробством і тваринництвом, як і нинішні українці. Були добре розвинуті ремесла. Виявлено майстерні ковалів, гончарів, ювелірів, косторізів. Різні типи будівель включали навіть двоповерхові споруди. В цьому сенсі Більське городище нагадувало Трипільську культуру, яка більш поширена на Правобережжі.
Зникнення давнього Гелону і його жителів, містить в собі не менше загадок, ніж таємниче зникнення майя в Америці. Однак, про цю загадку давніх індіанців знає майже кожен у світі, а про існування не менш таємничого Гелону не знають навіть українці.
Ця таємниця ще чекає свого Шлімана. Зміна клімату, наскоки войовничих кочових племен, чергова міграція населення стародавнього «пупа Землі» до ландшафтно-етнічного притулку української нації в Карпатах, врешті-решт аж до екзотичних версій з інопланетянами донині не дають спокою нечисленним ентузіастам дослідження Гелону. Світ продовжує вивчати цивілізації майя і інків, таємничі зображення в пустелі Наска, сперечатися з приводу призначення Стоунгенджа тощо. І цей же світ у себе під боком у густозаселеній і цивілізованій Європі, «впритул» не бачить одну з найцікавіших загадок людської історії. І в цьому винен не світ, це вина нас – українців.