Унікальні парки Чернігівщини

Величезним рекреаційно-туристичним ресурсом України є практично невідомі в Європі парки древньої Чернігівської землі. Їх притягальна сила для туристів з цілого світу полягає в унікальному на планеті поєднанні рослин, якого більше ніде в світі немає.
Мабуть все таки найзнаменитішим дендропарком Чернігівщини, а може і всієї України є Тростянецький парк. Він знаходиться приблизно за 30 кілометрів від районного центру Ічня біля села Бережівки. Від найближчої залізничної станції Рубанка віддаль близько 20 кілометрів. Дендропарк Тростянецький займає площу 207 гектарів. За площею він належить до найбільших штучних паркових масивів нашої держави. Однак, не в цьому його унікальність і притягальна сила.
Засновником парку в 30-ті роки ХІХ століття став тоді один з найбагатших людей Європи відомий український магнат І. Скоропадський. Створення парку тривало декілька десятиліть, в цілому більше 59 років. Він був закладений на степовій рівнині південної Чернігівщини. Тут діяли дуже талановиті, якби ми нині сказали, ландшафтні дизайнери. Вони не просто створювали якісь ландшафтні відділи, наприклад, штучний гірський ландшафт Швейцарії, але й вміло використовували місцеві природні особливості. Так, два глибоких яри вони перетворили на мальовничі ставки, площею понад 10 гектарів. Нині з їх берегів відкриваються надзвичайно привабливі пейзажі.
Маючі великі гроші Скоропадський міг дозволити собі завозити до парку унікальні рослини з усього світу. Їх не просто завозили, їх тут дуже вміло акліматизовували. Тому нині в парку налічується понад 400 видів рідкісних дерев. Щоб їх побачити в природі нам би прийшлося об’їхати всю планету, а тут вони знаходяться в одному місці. Багато дерев мають вік понад 100 років. Це могутні витвори природи. Існують близько 300 дубів, вік яких наближається до 250 років.
Які ж рідкісні заморські дерева тут зустрічаються? До них можна віднести ялину канадську, тую велетенську, смереку Фрезера, смереку каліфорнійську тощо. Тут створено справжні дендрологічні колекції, яким немає рівних не тільки в Україні. Яку роль, крім рекреаційно-туристичною, відіграє нині Тростянецький дендропарк. По-перше, це державний заповідник. По-друге, база акліматизації цінних дерев, завезених з усього світу. По-третє, тут заготовляють насіння багатьох дерев. По-четверте, в парку вирощують саджанці для озеленення міст нашої країни. І, нарешті, це улюблене місце відпочинку і духовного збагачення туристів з багатьох країн світу.
Чудовим зразком садово-паркового мистецтва України є старовинний парк в селі Сокиринці. Парк почав створюватися з 1763 року прилуцьким полковником Г. Галаганом. Протягом 82 років на території лісового масиву площею понад 600 гектарів цілеспрямовано формувався один з кращих паркових комплексів Європи. На відміну від Тростянця Сокиринський парк не стільки залучав екзоти з усього світу, скільки вдосконалював місцевий природно-лісовий комплекс. Це відбувалося шляхом створення сонячних галявин, дизайнерського розміщення окремих осередків дерев, висаджування багатьох квітучих чагарників. Великий і гарний ставок став центром композиції в яку вмонтовувалися альтанки, мереживні містки, скульптури.
В 1829 році закінчилося будівництво розкішного палацу. Він, разом з воротами до парку і ротондою органічно вписався в загальний природно-антропогенний ландшафт.
Третє дендрологічне диво Чернігівщини це парк в Качанівці. Він розмістився на площі 500 гектарів. Започаткований парк і палацовий ансамбль був в 1770 році, коли хутір Качанівка з прилеглими землями дістався генерал-фельдмаршалу П. Румянцеву-Задунайському. Тут спорудили гарний будинок з вражаючою колонадою, альтанки, ставки і озера. Характерною рисою цього дендропарку є насаджені гаї з різних видів дерев. В ХІХ столітті парком і палацом володіли українські поміщики Тарновські. Ця освічена і культурна родина збирала сюди багатьох геніальних людей того часу. Тут бували, а іноді і подовгу жили Т.Шевченко, М.Гоголь, М. Глинка, С. Гулак-Артемовський, І. Репін та ін. Нині цей унікальний палацо-парковий ансамбль привертає увагу багатьох туристів.

6. Парк «Софіївка»

Дендропарк «Софіївка» знаходиться в місті Умані Черкаської області. Його оголошено державним заповідником. Це, без перебільшення, один з найкращих шедеврів садово-паркового мистецтва в Європі. Його побудували нині відомі ландшафтні дизайнери з села Войківки Іван Вдовиченко, Ілля Вдовиченко і Корній Кузьменко. Ці українські кріпаки створили справжню рекреаційно-туристичну перлину України.
Автором проекту і виконробом був польський військовий інженер Людовик Метцель. Це була не тільки професійна, але й талановита людина, член Варшавського наукового товариства. Замовлення він прийняв від магната Станіслава Потоцького. Закоханий воєвода хотів таким чином засвідчити свою відданість майбутній дружині Софії Вітт. Звідси і назва парку «Софіївка».
В центр експозиції парку було покладено скелясте урочище з промовистою назвою Кам’янка. В цьому сенсі «Софіївка» суттєво відрізняється, наприклад, від парків Чернігівщини, де каміння не виходить на денну поверхню. Ця підвищена ділянка Придніпровської височини, в основі якої знаходиться Український кристалічний масив була порізана ярами. По дну головного з них в цій місцевості протікав струмок Багно. Його назва дійсно відповідала дійсності. В цілому місце було непривітне і непрезентабельне. Тим більша заслуга будівничих, які з нього зробили перлину світового значення. Але були в цьому місці і чисті джерела, які виходили на поверхню землі на схилах ярів.
Почалися роботи по створенню парку в 1796 році. Вони на той час вражали масштабами викопаного грунту і пересуванням величезних кам’яних брил. З останніх споруджувалися гроти, будувалися оглядові майданчики, а також водоспади. Невпізнанно змінився і струмок Багно. Його суцільно вдягли в граніт, перегородили порогами, влаштувавши цілий каскад мальовничих водоспадиків. Перед будівничими була поставлена задача створити величний фонтан. Як це зробити? Метцель придумав вихід. Було створено два ставки на різних рівнях. Рівень Верхнього ставка, який назвали Солодким морем на цілих 22 метри перевищував рівень нижнього ставка. Таке рішення дало можливість посеред Нижнього ставка спорудити фонтан. Потужний струмінь з нього піднімається на висоту 20 метрів.
Але й це ще не все. З Солодкого моря під землею проклали канал. Він символізує міфологічну підземну річку Стікс, якою Харон перевозив душі померлих до підземного царства Аіду. Пропливши під землею 224 метри туристи потрапляють до Моря мертвих, до «Суду» та «Єлісейських полів». Однак, можна потрапити цією «Річкою мертвих» і до бурхливого потоку великого каскаду колишнього струмка Багно. Звідси недовго загриміти стрімголов з висоти до «Хаосу», або в долину «Титанів». Далі вражає уяву міфічний «Тартар». Тут великий водоспад з висоти падає на каміння і розбивається на мільярди найдрібніших краплин, які створюють водяну завісу над «Площею зібрань».
Але на цьому наша міфічна мандрівка не закінчується. Неподалік від великого фонтана на березі Нижнього ставка височіє Левкадська скеля. Вона теж взята з грецької міфології. Давні греки вважали, що вхід до підземного царства мертвих знаходиться під водою біля острова Левкади. Зі скелі цього острова у воду стрибали ті, хто не зазнав взаємного кохання.
Але є в парку і свідчення реальної трагедії і смерті. Поблизу Левкадської скелі лежить величезний шматок граніту. Під час будівництва паркових споруд цей камінь упав і придавив декількох селян, які загинули. Поблизу нього споруджений павільйон. Він називається «Мисливським» або «Сільським». Тут гості магната могли відійти від сумних думок про минущість їхнього життя після відвідання підземного царства мертвих.
В парку практично все наповнене міфами і оповідками. По його скульптурах і будовах можна вивчати «Іліаду» і «Одіссею» Гомера. Однак не лише Давня Греція присутня тут. В «Софіївці» можна згадати і історію давнього Риму («Тарпейська скеля»), Польщі («Локейка»). Відображена тут і історія життя самої родини Потоцьких (каскад «Три сльози», «Колона печалі»).
Розповідаючи про архітектурні дива «Софіївки» я ледве не забув про його рослини. Дійсно, сповнені вражень відвідувачі нерідко не звертають уваги на те, що тут є ще й дерева. Перше дерево тут висадили ще в далекому 1799 році. Саджали вже великими. Завозили багато дерев і з інших країн і материків. Після цього алеї парку прикрасили статуями античних богів і богинь. Їх виготовили кращі скульптори Італії.
«Софіївка» диво природи і рук людських. Це дійсно унікальний куточок не лише нашої країни, але й усього світу.