Великий бар’єрний риф України

Мабуть всім у світі відомий знаменитий Великий бар’єрний риф, який знаходиться біля північно-східного узбережжя Австралії. В наш час він поступово зникає. За останній час більше половини коралів загинуло і цей процес продовжується. Однак мало хто знає, що і у нас існує Великий бар’єрний риф як унікальний пам’ятник природи. До природних феноменів України однозначно належать Товтри або Медобори, природні об’єкти, які більше ніде в Європі не зустрічаються.
Десь близько 20 мільйонів років тому на південному заході українського правобережного лісостепу знаходилося тепле внутрішнє Сарматське море. Так само як і біля узбережжя Австралії тоді, в Україні біля узбережжя Сарматського моря, в добре прогрітих сонцем мілководних товщах поселилися великі колонії коралових поліпів. Тут же жили чисельні молюски, водорості, інші морські організми. Поступово відмираючи, вони накопичувалися біля узбережжя у вигляді своєрідного валу. На відмерлих коралових поліпах поселялися нові, які в свою чергу гинули. Висота бар’єрного рифу поступово зростала. Він простягся вздовж східного узбережжя Сарматського моря на сотні кілометрів.
Пройшов час і земна поверхня в цьому місці почала підніматися. Море відступило, залишивши на колишньому своєму дні цілі гряди вапнякових гір, які місцеві жителі назвали Товтрами. В наш час вчені доволі прискіпливо вивчають це феноменальне явище природи. В основному Товтри розміщені на Подільській височині у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій і Вінницькій областях. Однак їх продовження виявлено і в Одеській області, її північній частині.
В минулому підняті над оточуючою місцевістю у вигляді валу Товтри були вкриті густими лісами-борами. Тут буяло розмаїте життя, росли квіти, бджоли збирали мед. Тому місцеві українці і назвали цей природний вал Медоборами. Ширина пасма Українського Великого бар’єрного рифу коливається від 5 до 12 кілометрів. В Тернопільській області, від Збаража до Дністра Товтри особливо рельєфні. Головне їх пасмо у вигляді чітко вираженого вузького валу здіймається над довкіллям на 50-60 метрів. В районі річкових долин таке перевищення висот досягає 120-150 метрів.
Характерною особливістю Подільських Товтр є поширені тут карстові явища. В них відкриті відомі печери Довбуша, Татарська, Кармалюка, Перлина. Густі ліси з багатим видовим складом рослинності нині вирубані. Збереглися вони лише на окремих ділянках Товтр. Саме ці невеликі лісові масиви складені дубом і буком. До них додаються липа, граб, явір, черешня, ясен, клен тощо. В підліску поширені ліщина, дерен, ялівець, бруслина та ін. На кам’янистих вершинах Товтр, які несприятливі для господарського використання донині збереглося немало ендемічних рослин: рокитник подільський, спірея польська, льон бессарабський, шиверекія подільська тощо. Тут же серед каміння і заростів чагарнику можна зустріти знамениту «неопалиму купину» - ясенець білий. В спекотну погоду він виділяє багато ефірної олії. Якщо піднести в цей час до рослини запаленого сірника, вона спалахує, але при цьому залишається неушкодженою.
Окремі частини і ділянки Товтр особливо вирізняються своєю неповторною красою і величчю. Тому тут крім національного парку створені ще й заказники державного і місцевого значення. До них належать Товтри «Кармалюкова гора», «Сокіл», «Несамовита», «Чотири кавалери», «Теремець», «Велика і Мала Бугаїхи» та ін.

4. Найбільша гіпсова печера світу.
Найбільшою гіпсовою печерою світу визнана печера «Оптимістична». Це карстова печера знаходиться у Подільсько-Буковинській карстовій області. Вхід до неї розміщений біля села Коралівка Тернопільської області. «Оптимістична» занесена до книги рекордів Гіннеса, як найдовша гіпсова печера планети і друга за довжиною серед всіх карстових печер світу. Однак дуже велика ймовірність того, що «Оптимістична» все таки найдовша карстова печера світу серед усіх відомих людству печер. Такого висновку можна дійти враховуючи те, що за останні 20 років її довжина зрослі більше як на 40 кілометрів. Перед дослідниками відкриваються все нові її лабіринти. В принципі, враховуючи склад гірських порід ця печера може тягнутися від Львівської до Одеської областей.
В наш час, станом на 2012 рік, довжина досліджених спелеологами ходів печери «Оптимістичної» вже перевищила 240 кілометрів. Її площа перевищує 2 тис гектарів, а об’єм – понад 600 тис. кубометрів. Вхід до печери знаходиться на дні балки. Печера була відкрита у 1966 році львівськими спелеологами. Так як мало хто вірив в її велич, крім львів’ян-спелеологів, вони назвали її «Оптимістичною». І не помилилися. Печера принесла світову славу Україні, як одне з чудес світу.
Печера поділяється на 10 системних ділянок. Вони являють собою велике скупчення лабіринтів, які з’єднуються між собою одним або декількома ходами. В залах печери можна побачити сталактити і геліктити. Система лабіринтів подекуди триярусна. Кожен ярус складається з горизонтальних галерей і ходів, які з’єднуються вертикальними лазами. То там то тут трапляються невеликі озера. Поблизу входу температура постійна і досягає 8 градусів Цельсія. В глибині печери температура протягом року дорівнює плюс 10 градусів Цельсія.
Печера «Оптимістична» належить до найгарніших у світі. На це вказують і самі назви її окремих ділянок «Голубі озера», «Дванадцять апостолів» і т. ін. Кристали гіпсу місцями дуже великі або їх так багато, що здається ніби стіни печери вкриті памороззю, а її підлога снігом.
Найчудовіша ділянка «Оптимістичної», з донині відкритих, «Заозерна». Вона вражає уяву людей різноманітними кристалами, а також різноколірними стінами – жовтими, червоними, темними і білими. Печера «Оптимістична» - феноменальне явище природи світу, яке має перетворитися на туристичну Мекку нашої планети.