Одеса, рибний ряд. Дві жінки – одна торгує бичками, друга купує:
– А у вас бичок свіжий, ще живий?
– Ні, вже помер, – по-філософськи, з гідністю відповідає перекупка.
– Ото ж то я дивуюсь із такої ціни – ви йому на похорон збираєте?
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
– Ну, ти даєш! Оце некрологом та похоронами хочеш закінчити свою просвітницьку місію?
– Ні, ні! Читаю тобі на закуску гороскоп:
Стрілець тренувався і випадково влучив у Водолія. Той від несподіванки облив Діву. Діва, не розібравшись дала «ляща» Близнюкам, які зі злості копнули Лева. Лев відскочив і перекинув Ваги. Вони упали і причавили Рака. Рак ненароком ущипнув Скорпіона. Той від образи вжалив Овна, який з переляку штовхнув Тільця. Тілець підняв на роги Козерога. А Козерог стримався, не чинив хуліганських дій і подав на всіх до суду. Найліпше Рибам – на час переполоху були відсутні…
– Все, куме, вишептавсь, як рак у торбі. Тут в газеті є ще вкладка – анекдоти про золоту рибку. Але читати не буду, залишу, сам почитаєш.
– Добре, Грицю. Почитаю потім. Маю закінчити ворота. Приходь увечері. Пляшку брати?
– Бери дві, бо три буде мало…
Але не так сталося, як гадалося. Не встиг я ще як слід відмитися від фарби, як матуся покликала:
– Ходи швиденько до телефону, з Києва тебе кличуть!
Відпустка несподівано закінчилась. їхати треба було негайно. Я ще встигав на вечірній автобус.
– Мамо! Нагадайте кумові, щоб записав усе, як ми з ним домовлялися!…
Зо два роки минуло від тієї відпустки. Приїздив я ще у рідне село, але на два-три дні. Якщо й пили чарку з Григорієм, то поговорити часу не ставало. Кожного разу я запитував кума про тую його зошитку.
– Ще пишу… – була звична відповідь.
Одного разу не витримав.
– Григорію, – кажу, – візьму свої записи наших посиденьок, підрихтую і віднесу у видавництво. Видам без тебе!
– Е-е-е, поки ти зберешся, я допишу!
І вже перед тим, як нести рукопис, зателефонував я Грицеві. Щоб по совісті.
– Ех, куме, – зітхнув у слухавку Григорій, – загубив я зошитку, пропала десь…
І, на жаль, книга вийшла без записів кума Григорія. В останню мить якась рибка чи якийсь зайчик поцупила(в) ту зошитку, а може, зошитка просто загубилася. Отож, хто знайде зошитку кума Григорія, – смійтеся на здоров'я!
А вкладку з анекдотами про золоту рибку я кумові не повернув. Додав ще кільканадцять та й прилаштував у книгу.
Три нових українці упіймали золоту рибку. Пообіцяла виконати по одному бажанню на кожного. Перший мовить:
– Дай мені купу грошей – менти штрафами задовбали.
Другий сам до себе каже: «Наче у мене все є…»
– А таргани у тебе є? – питає рибка.
– Є, – здивовано каже той, – і у мене, і у тещі…
– На тобі малюсінького таргана. Він з'їсть усіх тарганів і у тебе, і у тещі, а на останньому лусне. Після цього ніяких тарганів у тебе в житті не буде.
А третій вже кричить:
– Нічого мені не треба! Мене миші задрали!
Рибка дала йому маленьку мишку та й попливла собі. Аж наступного ранку чує, що хтось її дуже кличе. Визирнула з води, а там стоїть один з учорашніх її «клієнтів» і репетує:
– Забери свої гроші! Дай мені малесенького мента!
Пішов якось новий українець ловити рибу. Вудка крута. Закинув. Упіймав карасика грамів на 400.
– Дрібний, – викинув.
Знову вудка чи не сама рибу на беріг викинула. Щучка. Грамів вісімсот.
– Дрібна, – викинув.
За третім разом упіймала вудка золоту рибку.
– Золота? Наче… Але золота грамів на 150. Мій ланцюжок набагато більше заважить! – викинув.
Рибка відплила і не витримала:
– А три бажання?
– А-а-а… Давай свої бажання, чого хочеш?…
Приходить увесь кабінет міністрів на чолі з прем'єром до президента і з порога:
– Є дві новини. Одна добра, друга погана.
– Давайте, – каже президент, – починайте з доброї.
– Упіймав учора Міністр фінансів золоту рибку. Виконує будь-яке бажання – кредит від МВФ, гаплик опозиції!… Будь-яке!
– Ну?! А що поганого?!
– Мовчить рибка! От зараза!…
Упіймав новий українець золоту рибку. Вона проситься, три бажання обіцяє виконати. А він сміється:
– Це я всі твої бажання виконаю, дурненька! Вже тобі зроблю золотий басейн, музичку, креветки перед тобою будуть танцювати! Доки будеш у цій калюжі плавати!
Забрав. Зробив. Рибка задоволена. А господар ходить навколо і все думає: «А чи не забув чого?» Від'їхав на годинку, повертається – півбудинку зруйновано, вогонь, кіптява, рибка в басейні догори пузом. Заліпив п'ятірнею в лоба:
– Ех, рибка! Знову братва гранатами дім закидала! Бронежилет я тобі забув купити!