Усе я та я
– Уставай, Петрику, – будить мати першокласника, – пора до школи збиратися.
– Не хочу, – пхикає Петрусь, – усе я та я, хай сьогодні Оленка піде. – і показав на молодшу сестру.
Ой і жартівник наш Петрусь. А ти як думаєш?
(П. Гальченко)
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
Після уроків
— То кого ж сьогодні викликали?
— Тебе, матусю.
— Мамо, мене вже більше не звуть найгіршим учнем.
— Молодець, синку, ти став краще вчитись?
— Ні. До нас прийшов новий хлопчик, який вчиться ще гірше.
Хитрий Івась
— Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.
— Хай вчиться допомагати старшим.
На уроці
Вчитель розказує учням: — Місяць дуже великий. На ньому могли б розміститися мільйони людей.
Малий Петрик зітхнув.
— Чого це ти зітхаєш? — здивувався вчитель.
— А що робитимуть ті бідні люди, коли місяць стане серпиком?
"Спортсмен"
На уроці фізкультури вчителька запитала учня:
— Який вид спорту тобі найбільше подобається?
— Купання, — відповів учень.
Не вгадала
— Васю, — говорила Орися, — чому ти такий замурзаний?.. Я навіть можу вгадати, що ти сьогодні їв на сніданок.
— Угадай.
— Яєчню, от що.
— А от і не вгадала. То я ще вчора яєчнею снідав.
Вчителька:
— Який це час: я вмиваюсь, ти вмиваєшся, він вмивається?
Учень:
— Неділя.
— Піду погуляю! Я вже прочитав усю книжку.
— Так швидко?
— Та в ній майже всі сторінки вирвано!
— Оксано Дмитрівно, ви хотіли бачити моїх батьків? Я їх приніс, — сказав другокласник і поклав на стіл вчительці фотографії своїх батьків.
Усмішки-смішинки
— Тьотю, у вас є таке мило, щоб з нього була біла піна?
— Щось не розумію тебе...
— Я купляв і зелене, і жовте, і рожеве мило, а піна завжди була... чорна.
— Петю, що ти можеш сказати про населення Бразілії?
— Там живуть Пеле, Гаррінча... і взагалі вся футбольна команда...
— Що ж це в тебе знову двійка з англійської?
— Вчителька сказала, що ми з нею розмовляємо різними мовами.
— Ти чому запізнився в школу?
— Я хотів порибалити, а батько не взяв мене.
— Правильно зробив. Він, мабуть, пояснив тобі, чому треба йти до школи, а не рибалити.
— Звичайно. Він сказав, що черв’яків мало, на дві вудочки не вистачить.
— Що ж ти шукаєш Індію в Америці?
— Гм... А я повторюю геніальну помилку Колумба...
— Чому півень на одній нозі стоїть?
— Тому, що коли підніме й другу, то впаде.
— Ти був сьогодні в зубного лікаря?
— Був.
— Ну й що? Зуб більше не болить?
— Не знаю. Лікар залишив його в себе.
— Ти давно граєш у футбола? — запитують у десятилітнього Віті.
А він відказує:
— З дитинства.
Пряма мова
— Що таке пряма мова? — запитує вчителька Василька.
— Ну, це коли людина про щось говорить відверто!
— Наприклад?
— Я не вивчив уроку.