– Куме, минулого року я гроші вам позичав. Коли віддасте?
– У вас совість є, куме?
– Ну, є…
– То навіщо вам ще й гроші?
– Куме, минулого року я гроші вам позичав. Коли віддасте?
– У вас совість є, куме?
– Ну, є…
– То навіщо вам ще й гроші?
– Кумо, як не соромно, вчора ти в кіно ходила з пекарем, а сьогодні на базарі цілувалася з м’ясником!
– Ой, кумо, не хлібом єдиним…
– Не зліться, куме, але ви – осел!
– Прекрасно. Тільки поясніть мені: я осел тому, що ваш кум, чи я ваш кум тому, що осел?
– Куме, кажуть ви до Тетяни ходите.
– От же люди! Що тільки не вигадають! Ви ж знаєте, куме, що я маю машину.
– Кумо, я дуже хвилююся за чоловіка. Він пішов на річку кота топити.
– Ну і чому хвилюєшся?
– Та кіт вже годину тому повернувся.
– Куме, навіщо ти купив такий дорогий сервіз?
– А щоб жінка не довіряла мені мити посуд!
– Як ви потрапили в головний офіс ЦРУ?
– Я агент!
– СБУ?
– Ні – «Оріфлейм»!
– Куме, чому у вас такий втомлений вигляд?
– Та вчора був на іподромі. Людей повно. Шнурок розв’язався. Нахилився зав’язати – а мені на спину хтось поклав сідло.
– І що?
– Третім прийшов.
– Іване, до нас кум з кумою в гості!
– Заходьте, дорогенькі, до хати, недаремно мені вночі свині снилися…
– Куме, чому дрова навсидячки рубаєте? Незручно ж…
– Пробував лежачи – ще гірше.