Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.

– Куме, позичте тисячу гривень.

– Не маю при собі таких грошей.

– А вдома?

– Вдома, слава Богу, все в порядку, всі здорові.



– Оце, кумо, чекала чоловіка, який прийде і вирішить усі мої проблеми.

– Дочекалася?

– Ага! До його появи у моєму житті взагалі не було проблем!



Вирішили куми забити бичка. Встали раненько, ще потемки. Один тримає за роги, другий б’є кувалдою. Удар! Ще удар! Бичок стоїть. Кум, що тримає за роги, озивається:

– Куме, якщо ще раз влупите мене, а не бичка, я його відпущу.



– Куме, а що було б, якби не було води?

– Ну, тоді б ніхто не вмів плавати, і скільки б людей через те потонуло!



– Куме, чому такий сумний?

– Та мої таргани оголосили війну сусідським.

– Ну то й що, переб’ються всі.

– Ага, переб’ються… Мої вчора перемогли і силу-силенну полонених привели!



Кум Петро дзвонить своєму племінникові Дмитрові в РУВС:

– Пришли наряд, бо гості не хочуть іти додому!



Вирішив Іван відремонтувати двері, послав сина до кума Івана за рубанком. Хлопець приходить з порожніми руками.

– Сказали дядько Іван, що у них немає рубанка.

– От скупердяй клятий! Піди, синку, в сарай, принеси наш.



Кум Іван до кума Петра на поріг, а той вечеряє.

– Сідайте, куме до столу, повечеряємо.

– Не хочу, дома вечеряв, хіба сяду трохи перехоплю.

Як присів – добряче поїв. Кум Петро:

– Ви, куме, наступного разу краще дома перехоплюйте, а до мене приходьте вечеряти.



– Куме Юрку, як вас побачу, відразу ж пригадую сусіда Степана.

– Чому, куме?

– Та він теж мені гроші винен.



Кум зайшов до куми. Посидів, випив чарку, питає:

– Кумо, можна закурити?

– Ой, куме, почувайтеся, як вдома.

Кум важко зітхнув і заховав цигарки в кишеню.