Ідуть куми пізно увечері темним провулком. Аж тут – грабіжники:
– Гроші давайте!
Кум Іван дістає 100 гривень:
– Пам’ятаєте, куме Петре, я у вас позичав, візьміть, ми – квити.
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
– Куме, скільки ложечок цукру ви кидаєте до склянки чаю?
– Вдома – одну, в гостях – три.
– Почувайтеся, куме, як вдома…
– А комарі, куме, набагато гуманніші від жінок. – Чому, куме?
– Якщо вже комар п’є твою кров, він принаймні перестає дзижчати.
– Пам’ятаєте, куме, як я в молодості віз із снопами піднімав?
– Брешете, куме, не було такого!
– А давай на спір, що було?
Вдарили по руках.
– Програли ви, куме. Я ж піднімав той віз. Піднімав, піднімав, але так і не підняв…
Кум Петро, чекаючи в гості кума Івана, знімає з полиці книги і ховає їх.
– Ти що, боїшся, що кум їх вкраде? – питає жінка.
– Боюсь, що кум їх впізнає…
– Я чув, куме, що ваша жінка вчора дуже сварилася.
– То вона на пса розізлилася.
– Бідний пес. То вона в нього відбере ключ?
Кум Степан виграв у лотерею сто тисяч гривень.
– Що будете робити з грошима, куме?
– Віддам борги.
– А решта?
– А решта зачекає.
Заводить кум кума в нову хату, показує:
– Ось тут вітальня для гостей. Одночасно за стіл може сісти, не дай Боже, двадцять чоловік…
– Куме, ви вчора були на зборах?
– Ні, я вдома спав.
– Кумо, ваші два синочки знову залізли на мою яблуню! Коли це вже нарешті закінчиться?!
– От біда! А де ж мій третій? Грицю, ти чому не з братами? Де тебе носило?!