– Куме, ходімо вип’ємо.
– Не можу.
– Чому?
– По-перше, горілка шкідлива для здоров’я, по-друге, лікар мені суворо заборонив пити, а по-третє, куме, я вже п’яний.
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
– Куме, куди йдеш?
– Повертаюсь з гостей додому. Новий рік зустрічав.
– Куме, та вже ж березень!
– Тому й поспішаю, не маю часу для розмов, жінка ж, мабуть, переживає…
Кум Іван іде від кума Петра, п’яний-п’янючий. Упав у калюжу. Підійшов до нього пес, лиже пику.
– Ой, куме Петре, і не просіть, і не цілуйте, більше за стіл не сяду.
– Тільки прийду додому, а бісова жінка відразу до мене: «Ану дихни!» Вже відвертаюся, відвертаюся, а вона все одно чує!
– А ви, куме, не відвертайтеся, дихніть на всі груди, як я!
– І що?
– Моя падає.
Кум Петро до хворого кума Івана завітав. Той лежить у ліжку, поруч на тумбочці пляшка, в ній горілки – на дні.
– Куме, невже це ваша остання втіха?
– Не переживайте, куме, в холодильнику ще одна є.
– Ніяк, куме, не розумію, по статистиці стали пити менше, а розлучень стало більше. Чому так?
– Все просто, куме, багато чоловіків уперше подивились на своїх жінок тверезими очима.
– Біда з моїм чоловіком, кумо, все ще сидить у пивному барі.
– Ой, кумо, краще би брав приклад з мого, його вже давно принесли.
– Куме, куди йдете?
– На репетицію хору.
– А що там на репетиції ви робите?
– Граємо в карти, в доміно, п’ємо горілочку.
– А співаєте коли?
– А коли вже додому йдемо.
Куми в магазині. Кум Петро:
– Дівчино, дайте, будь ласка, двісті грамів сиру… Ну цього… Ну, як його…
– Якого? – перепитує продавець.
– Куме, – кричить Петро через увесь магазин, – яким ти мене хріном обізвав учора?
– Голландським!
– От-от! Голландського!
Куми йдуть з гуляння. Ніч місячна, поперек дороги – тіні від телеграфних стовпів. Куми обережно через них переступають. Кум Іван:
– Куме, яка ж була буря, що всі стовпи повалила!