– Куме, якщо ціну пляшки горілки збільшити до ціни костюма, що б ви купили: горілку чи костюм?
– А навіщо мені такий дорогий костюм?!
– Куме, якщо ціну пляшки горілки збільшити до ціни костюма, що б ви купили: горілку чи костюм?
– А навіщо мені такий дорогий костюм?!
Куми після гулянки зустрічаються наступного дня. Кума Петра не впізнати: увесь в синцях, губи запухли.
Кум Іван:
– Куме, що з вами? Я ж вас вчора цілісінького до самих дверей довів!
– А жінка каже, що я такий прийшов…
Лупцює Марічка Петра, примовляє:
– Пияк нещасний! Кума своїми очима бачила, як ти п’яний вештався по селу!
– Бреше твоя кума, не міг я вештатися, я під парканом лежав.
– Куме, а ви знаєте, що українці за працелюбністю на другому місці в світі?
– А хто ж на першому?
– Кінь.
– Ох, куме, якби повернути всі гроші, що я пропив за життя!
– І щоб ти з ними зробив?
– Пропив би тепер!
– Що б ви, куме, не казали, а чесність себе виправдовує!
– І з чого, куме, такий висновок?
– Днями я приманив чужого пса і хотів його продати, але ніхто не дав мені за нього й 10 гривень. Тоді я повернув собаку господарю, і він дав мені 500 гривень!
– Куме, у вас така гарна дача! А машина! Тепер вам, напевне, вже нічого й не потрібно?
– Потрібно, куме!
– Що?
– Протекція в прокуратурі.
– Ви чули куме, що від Івана втекла дружина?
– І як він це пережив?
– Тепер вже заспокоївся, а спочатку місця не знаходив від радості.
– Моя, жінка, куме, так любить кішок і собачок!
– А моя – вегетаріанка.
– Куме, а якщо не пити, не курити, за жінками не бігати, можна дожити до глибокої старості?
– Можна. А чи треба?
– Гроші – велика цінність, куме!
– Відносно. Сотка, про яку не знають дружина і податкова, набагато дорожча, ніж тисяча, про яку вони знають.