– Куме, як живете?
– Нерівномірно.
– А то як?
– Якщо є хліб, то немає солі, якщо є сіль, то немає хліба. А ви як живете, куме?
– А я рівномірно: немає ні хліба, ні солі.
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
– Куме, ви мудрий чоловік, скажіть, як до мене в хату ластівка залетіла, що то означає?
– То, куме, у вас або двері були відчинені, або вікно.
Кум прийшов до кума. Той сидить і грає на гармошці.
– А де кума, куме?
– В сараї дрова рубає.
– Хіба це по-людськи, ти сидиш в теплі, граєш на гармошці, а жінка дрова рубає?
– А я що, винен, що вона не вміє грати на гармошці?
– А як ходив я, куме, матросом у плавання, то якось на наш корабель налетіла хвиля висотою з десятиповерховий будинок! Жодна душа не врятувалася!
– А ви, куме?
– А мене на той час вже на берег списали.
– А хто у вашому селі, куме, найстарший чоловік?
– Ніхто. Найстарший помер на днях.
Куми сім’ями відпочивають на природі.
– Кумо, трава мокра.
– Зовсім ні, то ви на олів’є сіли.
– На цьому фото, куме, мені п’ять років.
– Виходить, лисина у вас була вже тоді?
– Куме, ви фото догори ногами тримаєте.
– Зима люта буде, куме!
– Невже?
– Страшні морози!
– Та ну?
– Так буде холодно, що аж-аж!
– Та звідки ви знаєте?
– Бо у мене кожуха немає!
– Куме, вік у нас вже ого-го, а як здоров’ячко?
– Спасибі, нічого, як і було. Он, бачите, біля колодязя каменюка лежить. Піввіку тому пробував підняти – не підняв, і зараз не можу.
Кум Петро бовтається у воді недалеко від берега.
– Що, куме, шукаєте? – кричить кум Іван.
– Вершу вчора поставив.
– А позначку якусь пам’ятаєте?
– Та коза баби Насті навпроти паслася.