Кум Петро іде на нічну сторожу. Зустрічає кума Івана, той:
– І не страшно вам сторожувати темної ночі? – Страшно. Але то поки засну.
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
– Питаю вчора у сина: «Навіщо клеїш моє фото на щоденник?»
– Ну?
– Каже, щоб учитель більше не питав, який йолоп мені задачки розв’язує!
– Куме, чого ти втупився в той альбом?
– Та оце дивлюся на своє весільне фото і ніяк не можу збагнути, чому я посміхаюсь.
– Куме, що робити? В газеті – приватизація, в телевізорі – інтеграція, по радіо – оптимізація, відчиняю двері – теща суне!
– Шукай еміграцію, куме!
– Про що думаєш, куме?
– Вгадай.
– Про Верховну Раду?
– Ні.
– Про Президента?
– Ні.
– Про економіку та фінанси?
– Вгадав, куме. Позич на пляшку.
Кум Степан приїхав у гості до кума Івана в Снятин. Гуляють, дійшли до ратуші. Кум Степан поглянув угору на годинник і каже:
– Куме Йване, вашого годинника треба відрегулювати.
– Навіщо? Місто маленьке, кожен знає, що як на ратуші годинник показує четверту, а віддзвонює шосту, то в дійсності є п’ята.
– Куме, ти так швидко й гарно все робиш, що тобі жінка каже, як дякує?
– А то їй на зло. І словом не прохопиться! Бачив би ти, як вона від гніву зеленіє, коли немає до чого прискіпатись.
Директор школи викликав Петра і з порога:
– Ваш син погано вчиться!
– А в якому він класі?
– Куме, ти колись до церкви не ходив, бо парторг не пускав. А тепер чому не ходиш?
– Та парторга соромно! Бо не вмію так гарно хреститися, як він.
– Як живеш, куме?
– Якщо завтра буде гірше, ніж сьогодні, – то нормально, якщо краще – то погано.