– Але є на світі справедливість! Прийшов додому з того ресторану і знайшов у кишені три срібні ложечки.
– Що, куме, у світі робиться!
– Що?
– Виявляється, наш нічний сторож крав зі складу і вдень.
– Хочеться, куме, дожити до ста років.
– Не пийте, куме, не їжте гострого, копченого, солоного, не куріть, не нервуйте…
– І доживу?
– Не знаю, але життя вам буде здаватися довгим.
Весілля. П’янючий жених спить за столом. До нього підходять дружки і будять:
– Миколо, прокинься, ти на весіллі.
Жених:
– На чиєму весіллі?
– На своєму! Ти сьогодні одружився!
– Я одружився?! А хто вона?
– Та ми її хіба бачили? Ти з нею позавчора познайомився, а сьогодні женишся.
– Як хоч її звати?
– Чи Галя, чи Поліна…
Жених ухопився за голову:
– Чиполіно?!
– Як добре, куме, що винайшли електричну лампочку!
– Чому це тебе так тішить?
– А як би я дивився телевізор у повній темряві?
– Навіщо ви, куме, папугу купили?
– Цікаво. Хочу переконатися, чи справді папуги живуть до 200 років.
– Куме, в місті електрички так швидко їздять!
– Невже?
– А то! Поки я квиток купив, вона вже поїхала!
Горить хата. Догорає. Кум Петро чухає потилицю:
– Ну, якщо ще й після цього таргани залишаться, тоді вже не знаю, що й робити…
– Куме, мій пес такий розумний, коли повертається додому, сам натискає на кнопку дзвінка.
– А мій тим не переймається, він має свого ключа.
Кум Петро вперше стрибає з парашутом. На це дивляться його дружина і син. Петро приземляється і лежить нерухомо. Дружина:
– Синку, сходи, подивись – дихає тато чи ні?
Син сходив, повертається, доповідає:
– Тато дихає, але біля нього дихати неможливо!