Тверезий і п’яний не живуть у згоді,
Споконвіку правду цю кажуть у народі.
Потішають молодих дзеркала принадні.
Мова довга не є добро
Мужа доброго пославши, мало йому кажи, а нерозумного пославши, і сам за ним не лінуйся йти.
Чиї ризи багаті, того й мова поважна.
Золото топиться вогнем, а людина напастями; пшениця, коли товкти її дуже, хліб чистий дає, людина в печалі набуває розум довершений.
Міль ризи їсть, а печаль – людину.
Дуб міцний корінням численним, отак і град наш – урядуванням.
Хто доброму господареві служить, здобуде свободу, а злому господареві служитиме – здобуде рабство ще гірше.
Мерця не розсмішити, глупака не навчити.