Чоловік читає повідомлення від жінки: «Пішла, куди послав. Поводжуся як назвав. І чому я раніше тебе не слухала?»
— Ну, і як у вас з близнюками?
— Втомилися дуже, не висипаємося, часу на себе бракує.
— А як Оленка?
— Оленка - це я. Петро виглядає ще гірше.
Механізатор Микола застрахував свою оселю на суму 1 000 000 гривень і питає у страхового агента:
— А скільки мені дадуть, якщо моя оселя згорить сьогодні вночі?
— Років з п’ять.
Їде п’яниця в автобусі. Стоїть і говорить:
— Товариші, а погодка-то, а?
Всі мовчать. Він знову:
— А весна-то, весна…
Знову тиша. Він знову:
— А сонечко як світить!
Знову ніхто не відповідає. Тоді п’яниця:
— Ну, якщо нікого немає, тоді я помочуся.
У квартирі роздається дзвінок.
— Тут мешкає піонер Петрик?
— Так. Це я.
— Так це ти вчора на річці спас мого хлопчика.
— Так.
— А де його кепочка?
— Що таке екстаз?
— Таз, що був у вжитку.
Вчителька запитує в класі:
— Чим відрізняється життя до революції від того, що зараз?
Учень:
— До революції казали: «Пішов геть!» А тепер говорять: «Приходьте завтра!»
— Купуйте квіти! Купіть букетик для жінки!
— Я не одружений!
— Тоді для коханої!
— Немає в мене ніякої коханої.
— Купіть тоді в честь того, що у вас таке безтурботне життя.
— Донечко, принеси мені п’ять тарілок з кухні.
— Навіщо, матусю?
— Мені потрібно про дещо поговорити з твоїм батьком.
Запросивши гостей, чоловік ховає частину книжок.
— Навіщо? — дивується жінка. Невже ти боїшся, що вони щось вкрадуть?
— Ні, що за дурощі! Ні, звісно. Але вони можуть їх впізнати!