В день народження чоловіка жінка кричить йому з іншої кімнати:
— Милий, ти і не підозрюєш, який чудовий подарунок я тобі приготувала!
— Так покажи швиденько!
— Зараз, я вже одягаю!
В день народження чоловіка жінка кричить йому з іншої кімнати:
— Милий, ти і не підозрюєш, який чудовий подарунок я тобі приготувала!
— Так покажи швиденько!
— Зараз, я вже одягаю!
— Яка я була дурна! Мала цілий натовп залицяльників і всіх відкинула, — засмучується жінка.
— Шкода, що в цьому натовпі не було мене! — Говорить чоловік,
— Мамо, чому ти завжди стоїш біля вікна, коли я співаю?
— Щоб люди не подумали, що я тебе б’ю.
— Ніяк не можу знайти чай, — говорить чоловік.
— А ти вічно нічого не можеш. Чай в буфеті, на верхній полиці, в банці з під кави, на котрій наклейка «Сіль».
— Піди, синку, до дядька Івана и поклич його в дурня пограти.
Син прибігає й кричить:
— Дядьку, батько сказав, щоб ви йшли до нас, бо четвертого дурня бракує.
В кімнату вбігає бліда покоївка:
— Мадам! Ваш чоловік лежить в залі на підлозі і не дихає, в руках в нього папірець, а поруч лежить згорток.
— Нарешті прибула замовлена мною норкова шубка.
В шлюбному агентстві:
— Ви кому, міс, перевагу віддаєте, брюнету чи блондину?
— Мені б хотілось рудого! В мене меблі червоного кольору!
Вчитель дав завдання на тему: «Якщо б я був директором фірми…»
Всі старанно пишуть, і тільки Іван дивиться у вікно.
— А ти чому не пишеш? — запитує вчитель.
— Чекаю на секретарку!
В поліцію забігає чоловік і говорить:
— Я прийшов здатися властям!
— А що ви накоїли?
— Я вдарив свою жінку…
— І вбили її?
— Ні, що ви! Навіть не подряпав.
— Ну, це дрібниці. Можете йти.
— Ні за що! Вона стоїть за цими дверима!
Двоє знайомих зустрічаються на курорті. Один говорить:
— Я тут все з тією ж язвою.
— А я на цей раз залишив жінку дома.