Приятелі чимчикують на полювання.
– Микито, я взяв дві пляшки горілки.
– Ця цифра мене не лякає…
Приятелі чимчикують на полювання.
– Микито, я взяв дві пляшки горілки.
– Ця цифра мене не лякає…
Захеканий Микита забігає в магазин:
– Свіжі вудки є?
– Як це – свіжі?
– Та Ганя робить соус Анкл-Бенс, то їй потрібні пагони молодого бамбука…
Вечоріє. Опанас розливає горілку:
– Микито, давай хоча б сьогодні прийдемо додому по-людськи…
– Пізно ти, друже, про це сказав, пізно…
– Рибко моя, а чому в борщі риба плаває?
– Голубе, це не борщ, а юшка!
– А чому тоді в юшці капуста?
– Ну, козел! Тобі не вгодиш!
Опанас і Микита добряче випили.
– Микито, а що ти своїй Гані скажеш, як додому прийдеш?
– Скажу «Добрий вечір»…
– І все?
– Все інше вона сама скаже…
Роботи на риболовлі:
– Тягни, клює!
– Та, зараза, свій попався!
– Хто?
– Електричний скат!
– Опанасе, чому ти чи не кожного ранку побитий?
– Марійка… мені дає чосу…
– На ось. Мені син з міста пшикавку привіз. Попшикаєш у рот і вона нічого не помітить.
Наступного дня:
– Що? Знову?! Забув попшикати?
– Та я, Микито, попшикав. Але вона… здогадалася.
– Як?
– Та я… через поріг упав.
– Де краще поставити намет? – запитують Опанас і Микита у діда. – Біля річки чи за кущами в лузі?
– Краще в лузі…
– Чому?
– Я завтра випускаю на пашу свого бика, треба, щоб він побігав, розім’явся…
Офіціант подає рибу. Клієнт:
– Ця риба смердить горілкою!
Офіціант відступає на два кроки:
– А зараз?
Прийшов чоловік після дводенного полювання. Одяг брудний, на щоках щетина, чуб скуйовджений. Сів перед дзеркалом i розглядається.
– Що ти там видивляєшся, холеро? – кричить жінка.
– А щось в мені є таке божественне!
– У тобі? Зовсім очмарів!
– Сідаю сьогодні в трамвай, а якась бабуся до мене: «О Боже! Куди ти прешся?»