Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.

Депутат Верховної ради СРСР підійшов на базарі до знайомого селянина, який продавав поросят.

- Хочу купити кабанчика – матері в село відвезти.

- Он у мішку. Засовуй руку та вибирай.

А сам згріб верхівку мішка й залишив тільки невеликий отвір для депутатської руки. Той просунув руку:

- Що ж ти кажеш «вибирай», а тут одне тільки порося. Та й у мішку ж воно, а я хотів би хоч глянути, яке воно…

- Отак ми й тебе вибирали: один ти був у бюлетені, а який – знали тільки знайомі.



Першому секретареві обкому компартії надійшла анонімка про те, що один із їхніх інструкторів, виходячи з дому, хреститься. Бос дав вказівку перевірити. Доповіли - точно, хреститься, але по-католицькому. Інструктора викликали "на килим" до "самого", той зажадав пояснення.

- Та ні, не хрестюся я, - відповів інструктор.- А як тільки вийду з під'їзду, хапаюсь за лоба - стій, чи нічого не забув? Потім руку вниз - чи ширінька застібнута? Далі - до лівої верхньої кишені - чи партквиток на місці. І до правої спідньої - чи взяв п'ять карбованців на випивку?



Два куми ходять по Москвi. Один:

- Давай зайдемо до мавзолею - Ленiна побачимо.

- На хрiна вiн тобi? Ще грошi платити…

- Та нi, безплатно!

- Тодi ходiмо.

Зайшли з чергою. Перший кум:

- Ти ба, падлюка, як живий лежить!

Два кадебiсти його схопили i потягли. Другий кум:

- Бачиш, дурню, я ж казав: "На хрiна вiн тобi здався?"

Вискочили ще два кадебiсти i потягли другого кума…



Хлопця приймають до КПРС.

- Горілку п'єш?

- П'ю.

- А якщо партія накаже не пити?

- Покину.

- Куриш?

- Курю.

- А якщо партія скаже: "Не кури!"?

- Не куритиму.

- Жінок любиш?

- А хто їх не любить?

- А коли партія скаже: "Покинь!"?

- Покину.

- І якщо для партії буде потрібне твоє життя?

- Я віддам його без вагань!

- Невже?

- А навіщо мені таке життя?



Купив Іван "Волгу", поїхав до батьків - похвастався. Далі - до друга. Похвастався. До коханки. Поки в неї був - машину вкрали. Він - у міліцію. Начальник вислухав і показує на портрет Леніна (той із трибуни виступає):

- Ти тільки поглянь на Ілліча!

- У мене "Волгу" вкрали. До чого тут Ленін?

- Ні, ти глянь на Ілліча! Він таким пильним був, що навіть картуза із рук не випускав! А ти, роззяво, машину! покинув напризволяще!



У радянській Росії замість "Царской" виготовили горілку "Революционную". Вип'єш склянку - починаєш гаркавити як Ленін. Другу - з'являється в тебе його лисина. А третю - така ж, як у нього, хода - крок вперед, а два назад.



Свиню не перебздиш, а Ленiна i Троцького не перебалакаєш.



Заходить лисий чоловік у кав`ярню:

- Мені, будь ласка, десять пляшрк "Портвейну".

- Не можна. У нас тільки на розлив.

- А мені не на Разлив, мені в Шушенське.



Учитель:

- Ми знаємо, що Шевченко залишився у серцях українцiв. А Ленiн i Сталiн? Хто скаже?

Пiдводиться Мишко:

- А цi - у печiнках!



Кореспондент знайшов діда, який 1920 року разом із Леніним був у Кремлі на суботнику. Журналіст просить розповісти, як воно все було.

- Та що тобі, синку, сказати? Усі пішли носити колоди, а я сів та й курю. Підходить маленький, лисенький і гаркавить: "Товагишу, а ви чого не пгацюєте?" Кажу: "Не хочу". Він пішов. Підходить високий, з борідкою, в шинелі: "Ти чого не носиш колоди?" Відповідаю: "Не хочу". Він: "А що б ти хотів робити?" Я подумав: "Пиляти", - кажу.

- Ну і як, діду, пиляли?

- Звичайно! Аж двадцять п'ять років.