Чоловік іде від дружини, та голосить:
– На кого ж ти мене, Петре, покидаєш?!
– На кума Івана, з ким злигалася!
Чоловік іде від дружини, та голосить:
– На кого ж ти мене, Петре, покидаєш?!
– На кума Івана, з ким злигалася!
– Куме, жінка чистить тобі одяг?
– Місцями…
– Як це?
– Тільки кишені.
– Куме, постав у городі опудало, горобці ж соняхи виклюють!
– А навіщо, он жінка цілими днями в городі стирчить!
– Ой, кумо, не прийшов мій сьогодні на ніч додому.
– Може, з ним що сталося?
– Станеться! Коли прийде…
Чоловік до дружини:
– Я бачив – кума гусака патрає, може, в гості сходимо…
– Здурів, чи що?! Ми у неділю порося різати будемо.
П’яний кум Іван до перехожого:
– Де я?
– На майдані Незалежності.
– Не треба так детально… Місто яке?
Купив кум у кума корову.
– А скільки вона молока дає? – запитує.
– Багато. Але б’ється.
– Та то не біда, не я ж доїтиму – жінка.
– Що ж ви, кумо, після смерті чоловіка так швидко заміж вийшли?
– Так нудно ж, кумо, немає з ким і посперечатися…
– Добре тобі, кумо. Лежиш, телевізор дивишся, книжки читаєш. Хороший чоловік у тебе.
– Та де там! Учора прийшов з роботи, вечерю приготував, білизну виправ, а хату не підмів. Ще й лаятися довелось.
Оголошення в газеті:
«Міняю двокімнатну квартиру в центрі міста на сарай мера міста».
Кум Петро.