Вуйко Петро робит у прокуратурі простим сторожом. Айбо на всякий случай його ся тоже усі боят.
Закарпатський чиновник на суді заявив ож триповерхову хижу із басейном і молодими дівками йому підкинули коли чинили обшук
– Няньку, завтра батьківські збори. Пуйдеш?
– Нє.
– Пак чом?
– Знаю я ваші збори. Ліпше на тоті гроші літом на море пуйдеме.
У школі:
– Я вам давала написати про своїх родичув. Петре, ти написав ож няньо бізнесмен. Айбо вун у тебе у міліції робит, нє?
– Падь міліція – тоже бізнес.
– Жіночко, кулько вам году?
– А угадайте. Даю пудказку – моя дочка ходит у дітсадик.
– Она там што, выховательков робит?
– Ти в армії служив?
– Нє, мене не взяли.
– Чого тя не взяли?
– Не найшли.
Сидять баба з онуков на кухні. Баба:
– Йой, дітино, в наші годи всьо було ліпшоє, і діти май порядні. І музику май мелодічну’сьме слухали, гі кой ти сесе типирь включила.
– Бабо!!! Падь то то міксер робит.
– Іванку, шо робиш у корчах?
– Марійку дримбаву, мамко!
– А, но никай обись не курив!
Добрий динь пане вчитилю, якся має мій онук?
Тать учиться добре,чесный. Лим учора ся утпрошовав на ваш похорон!
Фраза “Я – син прокурора!” ніяк не подіяла на ведмедя…..