– Знаєш куме, яка у ня стіралка? Сама миє, полоще, потом сама усьо уджимає…
– А у мене сама сипле воду, порошок, сама кладе цуря, миє, полоще і сушит!
– Імпортна?
– Ко, Марічка? Нє, наша.
– Дохторе, а што бы вы прописали чоловікови од наглости?
– Но, пару синяку точно, може єден выбитый зуб…
Єден бандит каже другому:
– Надоїло ми таке життя. Вічно ся прятати, люди грабити. Я рішив, ож узьму кредит у банкови і удкрию собі магазинчик…
– Та котрий банк тобі з таким писком кредит даст?
– А я так узьму, же они не будут знати!
– Жоно, подивись кілько я риби наловив!
– Не тринди, сусдіка виділа як ти у рибный магазин заходив.
– Но… было тилько много, що мусив им продати половину!
Мати звідат доньку:
– Ті чого ревеш? Тобі що, муж ізміняє?
– Та коби лише муж!
– Діду, а як то ви умудрилися тілько років прожити?
– Гроши на похорон не маю.
Вуйко Петро робит у прокуратурі простим сторожом. Айбо на всякий случай його ся тоже усі боят.
Закарпатський чиновник на суді заявив ож триповерхову хижу із басейном і молодими дівками йому підкинули коли чинили обшук
– Няньку, завтра батьківські збори. Пуйдеш?
– Нє.
– Пак чом?
– Знаю я ваші збори. Ліпше на тоті гроші літом на море пуйдеме.
У школі:
– Я вам давала написати про своїх родичув. Петре, ти написав ож няньо бізнесмен. Айбо вун у тебе у міліції робит, нє?
– Падь міліція – тоже бізнес.
