– Ой, кумо, усі чоловіки – брехуни!
– Чому це?
– Скільки їх клялося мені в коханні, а одружився зі мною тільки один.
– Ой, кумо, усі чоловіки – брехуни!
– Чому це?
– Скільки їх клялося мені в коханні, а одружився зі мною тільки один.
– Жінко! – кричить Петро до дружини, яка порається на кухні. – Сьогодні неділя, подивись, яка погода чудова, а у тебе то кухня, то прибирання…
– Та знаєш, скільки роботи за тиждень назбиралося!
– Я й кажу, що відпочивати треба. Вийшла б, свіжим повітрям подихала, а заодно і машину помила б!
Пізня осінь. Чоловік, босий, у подертих штанях, заходить у гастроном, купує пляшку горілки. З черги:
– Куме, ви би собі краще черевики купили!
– Здоров’я важливіше!
Дві куми в черзі у магазині. Одна:
– Ой Боже, Боже!
– Що ви, кумо, ойкаєте?! Думаєте мій не п’є?
– Куме, у мене на базарі гроші вкрали!
– А де ж ви їх тримали?
– В бюстгальтері.
– А як той чоловік засунув руку в бюстгальтер, ви не відчули?
– Куме! Я ж думала, що він з добрими намірами!
Кум вирішив допомогти кумові, який сидів у в’язниці. Приходить на прийом до начальника.
– Тут у в’язниці сидить мій кум Петро Перекиньтеща… Він такий слабий… Може би ви йому яку легшу роботу дали…
– Та яку вже легшу! Він у нас конверти клеїть!
– То вдень. Він мені казав, що по ночах якийсь тунель риють.
– Куме, а що це у вас за синець під оком?
– Та це у мене вчора була чоловіча розмова.
– З ким?
– З дружиною.
– Учора, кумо, вилітає з мого курника ваш півень і кукурікає: «Я помилився, я помилився!». А мої кури вслід за ним квокчуть: «То нічого, то нічого!»
– Кумо! У мене диво дивне, вісімнадцять курочок – і жодного яйця!
– Хіба то диво? У мене жодної курки – і щодня вісімнадцять яєць. Ото диво!
– Куме, чому тебе не взяли в морфлот?
– Неуважний був.
– А нині де працюєш?
– В аптеці.