Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.

Кум лежить п’яний в калюжі. Йде кума, побачила, підійшла. Кум ледь підняв голову з калюжі і до неї:

– Сама ти, кумо, свиня!

– Тю! Я ж ні слова не сказала!

– Але подумала!



Кум Петро іде, тримаючись за паркан. Кум Іван лежить під парканом.

Кум Петро:

– От п’янюга! Валяєшся, як колода!

Кум Іван:

– Чекай, куме, що ти скажеш, коли паркан скінчиться…



Добре куми випили – як завжди. Ідуть, один щось рукою мацає і рахує собі під ніс. Другий запитує:

– Куме, а що ви рахуєте?

– Штахетинки. Нарахую двісті двадцять – буде хвіртка.

– Куме! Та ви ж навкруг діжки ходите!



Кум Федір довів кума Андрія до двору та й пішов додому. Кум Андрій упав – і поповзки до дверей. Аж тут із будки вискочив Сірко та давай гавкати.

– Цить, дурню! Галю розбудиш, то й де тоді будеш ночувати?



Сидять діди на призьбі.

– Куме, пам’ятаєш, як нам в армії давали пігулки, щоб ми до дівчат не бігали?

– Пам’ятаю… То й що?

– Вже починають діяти.



– Куме, що то за дивина, жінка мені зраджує, а роги не ростуть?

– Вони, куме, і не повинні рости, то просто так кажуть, образно, вислів такий здавна…

– Слава Богу! Бо я вже налякався, що кальцію в організмі не вистачає!



Рано-раненько кум Петро на поріг до кума Василя.

– Куме, вип’ємо по сто грамів…

– Здурів, чи що? Шоста ранку!

– Ліпше зранку сто грамів, аніж цілий день нічого!



– Чому такий злий, куме?

– Два зуби вирвав!

– А казав, що один болить.

– Та у того лайдака дантиста здачі не було!



– Знаю точно, що ти одружився зі мною тільки тому, що я маю гроші!

– Ні, люба, тільки тому, що у мене не було грошей!



– Кумо, а коли ви придане своєї Наталки перевозити будете?

– Немає нам чого робити, як придане туди-сюди возити!