Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.

– Куме, хто розумніший, жінки чи чоловіки?

– Мабуть, жінки…

– Чому?

– А ти знаєш хоч одну, яка вийшла заміж тільки тому, що у чоловіка гарні ноги?…



– Кумо, твій чоловік жалівся мені, що живе, як собака…

– Істинна правда! Він заходить у дім з брудними ногами, сідає біля столу і чекає, поки я його погодую…



В п’ятницю жінка дзвонить чоловіку на роботу:

– Сьогодні, любий, 10 років як ми одружилися. Давай влаштуємо святкову вечерю! Принеси із «Фуршету» креветок або мідій… Гарного вина… Ну, придумай що-небудь смачненьке!

– Добре! Чекай мене, дорогенька, десь після 18-ї години. Я постараюсь тебе порадувати!

Жде жінка, а його нема і нема. А чоловік по дорозі у парку зустрів кума, та й відзначають несподівану зустріч другою пляшкою…

Спохопилися куми десь опівночі.

– Ой, жінка чекає з тими, як його…, молюсками. А всі магазини вже закриті! Ох і влетить!!!

А винахідливий кум радить:

– Та ось тут, під кущами, давай назбираємо звичайних равликів. Чим тобі не молюски?!

…Вже вдосвіта чує жінка дзвінок у двері. Роззлючена і ображена, вискакує на поріг. На сходовій площадці – веселий чоловік. А перед ним у кілька рядів шикуються равлики. Він до них:

– Ось бачите, як нас чекають?! А ви так довго повлзли!.. Ану ломанулися вперед!!!



– Кумо, у ваших устах фраза «Я тебе ніколи не забуду» звучить ніжно й лагідно. А от «Я тебе запам’ятала» – вже якось загрозливо.



Куми випивають і бесідують: – Куме, ти якою твариною хотів би бути у наступному житті?

– Ну… Собакою.

– Тобто, ти нічого не хочеш міняти?



Здибалися два євреї і один каже до другого:

– Куме…

– Куме, у твоєї жінки головні болі бувають?

– Та бувають, куме.

– І які ліки вона приймає? Щось моя ніяк собі добрі не підбере. І що мені робити…

– Ой, куме, та і я чим тільки не лікував. А оце зовсім недавно таки знайшов дуже дієвий засіб.

– Та який же? Підкажіть і мені.

– Купив я їй добротні супермодні італійські чоботи. Прийшов додому і приклав до голови… Як рукою всі болі зняло!

– Невже?… Прийдеться і собі чоботи купувати… Куме, а це обов’язково, щоб італійські?



Кум Петро піднімає голову від газети:

– Галю, ти щось казала?

– Так, але ще вчора…



– Я, куме, застосовую біологічний засіб боротьби з міллю!

– Краще спробуйте, куме, будь-які хімічні засоби. Бо я вам її дуже не раджу їсти.



– Яка ж я була дурна, коли виходила за тебе заміж! – дорікає Галя.

– Але я так тобою захопився, що того не помітив, – парирує кум Петро.



– Куме, коли я вранці чую будильник, мені здається, що в мене вистрілили.

– І ти підскакуєш?

– Та ні, лежу, як убитий…