– Куме, хто розумніший, жінки чи чоловіки?
– Мабуть, жінки…
– Чому?
– А ти знаєш хоч одну, яка вийшла заміж тільки тому, що у чоловіка гарні ноги?…
– Куме, хто розумніший, жінки чи чоловіки?
– Мабуть, жінки…
– Чому?
– А ти знаєш хоч одну, яка вийшла заміж тільки тому, що у чоловіка гарні ноги?…
– Кумо, твій чоловік жалівся мені, що живе, як собака…
– Істинна правда! Він заходить у дім з брудними ногами, сідає біля столу і чекає, поки я його погодую…
В п’ятницю жінка дзвонить чоловіку на роботу:
– Сьогодні, любий, 10 років як ми одружилися. Давай влаштуємо святкову вечерю! Принеси із «Фуршету» креветок або мідій… Гарного вина… Ну, придумай що-небудь смачненьке!
– Добре! Чекай мене, дорогенька, десь після 18-ї години. Я постараюсь тебе порадувати!
Жде жінка, а його нема і нема. А чоловік по дорозі у парку зустрів кума, та й відзначають несподівану зустріч другою пляшкою…
Спохопилися куми десь опівночі.
– Ой, жінка чекає з тими, як його…, молюсками. А всі магазини вже закриті! Ох і влетить!!!
А винахідливий кум радить:
– Та ось тут, під кущами, давай назбираємо звичайних равликів. Чим тобі не молюски?!
…Вже вдосвіта чує жінка дзвінок у двері. Роззлючена і ображена, вискакує на поріг. На сходовій площадці – веселий чоловік. А перед ним у кілька рядів шикуються равлики. Він до них:
– Ось бачите, як нас чекають?! А ви так довго повлзли!.. Ану ломанулися вперед!!!
– Кумо, у ваших устах фраза «Я тебе ніколи не забуду» звучить ніжно й лагідно. А от «Я тебе запам’ятала» – вже якось загрозливо.
Куми випивають і бесідують: – Куме, ти якою твариною хотів би бути у наступному житті?
– Ну… Собакою.
– Тобто, ти нічого не хочеш міняти?
Здибалися два євреї і один каже до другого:
– Куме…
– Куме, у твоєї жінки головні болі бувають?
– Та бувають, куме.
– І які ліки вона приймає? Щось моя ніяк собі добрі не підбере. І що мені робити…
– Ой, куме, та і я чим тільки не лікував. А оце зовсім недавно таки знайшов дуже дієвий засіб.
– Та який же? Підкажіть і мені.
– Купив я їй добротні супермодні італійські чоботи. Прийшов додому і приклав до голови… Як рукою всі болі зняло!
– Невже?… Прийдеться і собі чоботи купувати… Куме, а це обов’язково, щоб італійські?
Кум Петро піднімає голову від газети:
– Галю, ти щось казала?
– Так, але ще вчора…
– Я, куме, застосовую біологічний засіб боротьби з міллю!
– Краще спробуйте, куме, будь-які хімічні засоби. Бо я вам її дуже не раджу їсти.
– Яка ж я була дурна, коли виходила за тебе заміж! – дорікає Галя.
– Але я так тобою захопився, що того не помітив, – парирує кум Петро.
– Куме, коли я вранці чую будильник, мені здається, що в мене вистрілили.
– І ти підскакуєш?
– Та ні, лежу, як убитий…