Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.

Прийшов кум до куми, а та пироги пече:

– Сідайте, куме, попробуйте.

– Дякую, кумо, хіба попробую.

Доїв кум останнього пирога та й каже:

– Дякую, кумо, смачні пироги, а ніби й не їв.

– На здоров’я, куме, а я ніби й не пекла.



– Куме, навіщо ви сина одружуєте? Він же ще молодий, дурний.

– У тому-то й справа, куме, поки ще дурний – то й добре одружувати, а як порозумнішає – то сам захоче.



– Куме, а ти б не зміг сфотографувати мене героєм?

– Як це, куме?

– А ти поставиш на стіл пляшку горілки, а я сяду за стіл і відвернусь.



Чоловік п’яний приходить додому, а жінка:

– Знову пив?!

– З кумом у шашки грав!

– А чому від тебе горілкою тхне?!

– А по-твоєму що, від мене має шашками тхнути?



– Куме, за що ти у в’язниці п’ять років відсидів?

– Та йду я увечері додому, а в темному місці перестріли двоє, один каже: «Знімай кожух», а другий: «Знімай шапку».

– І що ти зробив?

– З першого зняв кожух, а з другого – шапку.



– Куме, ви вчора ходили в театр… Що вам там найбільше сподобалось?

– Як в гардеробі пальта видавали – я аж три взяв.



– Куме, маю таку роботу, що не знаю, що буде завтра…

– А ким ви працюєте?

– Синоптиком.



– Куме, ви вночі хропите?

– Чому вночі, я і вдень хроплю.



Іван вибиває килим, а кум запитує:

– Чому так легенько б’єш?

– Бо як сильніше – то дуже порох летить.



Куми пасуть череду.

Кум Іван:

– От якби побудувати у нас в селі консерваторію!..

Кум Петро:

– Навіщо?

– А що, тобі консерви не подобаються?

– Подобаються. Але ж тоді треба і обсерваторію поруч збудувати.

– А це навіщо?

– А раптом консерви зіпсуються?!