Граматики – то грабарі живої мови. Вони не розуміють тої мови, а знають тільки свої правила.
Живий язик не має граматики.
Живий язик можна і треба студіювати, як живу рослину, але не можна і не слід засушувати і заковувати в мертві правила і формулки.
Література – се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило.
Людство вибирає собі найсильніших.
Коли ранок думки такий довгий, – то сподіваємось, що сам день буде незрівнянно довший і величніший.
Саме знання нікому їсти не дасть.
Назад до народу!..
Братерство ситих з голодними – се попросту фраза, гірка насмішка та й годі.
А хто з приятеля перекинувся в ворога, той, значить, і раніше не був приятелем і не буде.