Я боротись за правду готов,
Рад за волю пролить свою кров,
Та з собою самим у війні
Не простояти довго мені.
Пора, діти, добра поглядіти
Для власної хати,
Щоб ґаздою, не слугою
Перед світом стати!
Хто стане слово слухати невчене?
Не все ще той поет великий, чільний,
Хто вірші пише і слова римує...
Не все ще той святий, хто богомільний.
Радьте, розумні! Рятуйте, могучії!
Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Таж і в бурю не всі човни гинуть...
Найстрашніша клятьба – полюбити раба!
Де часть, там цілість.