Немає честі нападати ззаду.
Вода боронить від огню живого,
Згорілу ж хату дарма поливати.
Сором – хилитися і долі коритися.
Краса – змагання до досконалості.
Тоненька смужка брехню від правди ділить у минулім, а в прийдешньому нема вже й смужки.
Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.
Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність.
Хто зрікся всього, а себе не зрікся, не любить той.
І доки рідний край Єгиптом буде? Коли новий загине Вавилон?
Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.