Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. А справжній – тільки смерть.
Не єдиним хлібом живе людина, але кожним словом, що з Божих уст виходить.
Хіба крові не варта краса?
Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид.
Крила знов на волі виростають у соколів приборканих.
Завжди величніша путь
На Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
То не любов, що присяги боїться.