Час, дитинство, і дівства утрата, і слово
Вийде з вуст – не вернеться назад на віднову.
Минуть усі часи нам.
А над усе мине час покаяння.
Мовить, знаю, Господь: “Небо і земля
Мимо ідуть!”
Хто замолоду не хоче трудитися, в старості зле постраждає.
У вбогого трохи є, в жебрака – нічого,
Понад міру – в багача, а досить – ні в кого.
Інакше дивиться на світло орел, а інакше – сова.
Живить віру – діло.
Без діл є віра мертва.
Шабля різанину чує,
Люлька пожари віщує
Сидіть дома, на покої
Не пристало козакові.