Поки ти чим кому страшний,
Усяк тебе і поважає;
А тільки як-небудь спіткнись,
– Дивись –
Хто й поважав, той лає.
На те щука в морі,
Щоб трусивсь карась.
Нічого Ослові дорікати...
Лучче б розуму спитати
У того, хто його наймав.
Шукають щастя нещасливі.
Був Вовком я і Вовком буду
Довіку і до суду!
Хто кохав життя ледаче –
Непереливки тому.
Є каяття, да вороття немає.
Каяття барв не потребує
Що в житті цьому приготував, те в майбутньому візьмеш, а що був посіяв, теє там пожнеш.
Коли цноту і чистоту плотську збережуть, але не очистяться від жорстокосердя і злостивості і не виявлять милості до ближнього, то світильники свої погасять без оливи милосердя.