Архітектура – теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
Хоч які дурні слова дурня, а іноді буває і їх достатньо, щоб розумна людина зніяковіла.
Бути у світі й нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
У кожнім слові безодня простору.
Кожне слово неосяжне.
Стражданнями і горем визначено нам добувати зернини мудрості, не видобуті із книг.
Поети з’являються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.
Навряд чи є вища з насолод, ніж насолода творити.
Варто тільки дотепному посміятися з одного боку справи, як слідом за ним тупіший і дурніший глузуватиме з усіх боків справи.
Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра.