Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча.
За милу все терять готові:
Клейноди, животи, обнови,
Одна дороже милой – честь!
Хто живе чесно й годується трудами своїми, тому й кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої.
Коли другії облизня піймали, то і ми остерігаймося.
Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку –
Лети повинність ісправлять.
Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.