– То ви, куме, цілий вечір один вдома?
– Так. Кума на хвильку до сусідки вийшла…
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
– Куме, як вам моя жінка на цьому знімку?
– Гарна. Знімок, мабуть, миттєвий.
– Чому?
– Та в неї рот закритий…
– Іване, он кум завжди цілує жінку, як іде на роботу.
– Я б залюбки її теж цілував кожного ранку, але ж вони живуть далеко.
– Куме, я тобі співчуваю.
– Отакої!! Чому ж?
– А в моєї Марійки нова сукня!
– Що мені з того?
– Сьогодні увечері вони з твоєю Ганнусею йдуть на концерт…
– Куме, можна у вас в садочку яблучко зірвати?
– А чого ж…
Тільки до яблуні – а там собацюра, як теля.
– Куме, так тут пес…
– Так отож…
Продає дід на базарі чарівну шаблю. Дорого.
– А чому то вона чарівна? – питає кум Іван.
– Замахнешся нею – видовжується на повну довжину.
– Хіба то чари! Он у моєї Марійки, як прийду п’яним, качалка на весь коридор видовжується.
Проводиться світовий експеримент: чого досяг розум у ХХ столітті. Жереб упав на японців, французів і українців. Покликало світове журі по два чоловіки від кожної країни. З України приїхали кум Іван і кум Петро. Дали кожній команді з двох чоловік по дві металеві кульки і зачинили на добу в окремих кімнатах. Японці за добу з двох кульок зробили комп’ютер. Французи вивели новий закон тяжіння. А українці… зачинилися і не виходять. Їх вже й просять.
– А бити, лаяти не будете?
– Та ні, вже виходьте!
Вийшли куми.
– А де кульки? – їх питають.
– Одна загубилась, друга зламалась.
Йдуть два куми лісом темної ночі. Аж той, що передній, схопив раптом дрюка та з повороту як вріже заднього в лоба, що той упав, – і втік.
Наступного дня зустрілися. Побитий кум, перев’язаний весь, запитує:
– За що, куме?
– Уявіть, куме, ситуацію: йдемо ми темної ночі лісом, я попереду, а ви – позаду… Звідки я знаю, куме, що у вас на думці?!
Японці готують на світовий ринок новий холодильник. Запросили Білла з Америки, Жоржа з Франції та Івана з України. Білл приїхав зі скафандром і спецапаратурою. Жорж з дамою. Іван з кумом. Кожна представницька команда мала годину пробути в холодильнику. Білл у скафандрі і спеціальному костюмі пробув 10 хв. Не витримав. Жорж з дамою пробув 15 хвилин. Не витримав. Іван з кумом взяли 3 літри горілки. Година минула – їх немає. Японці зібралися, хвилюються. Головний інструктор відчиняє двері холодильника. Звідти вилітає кулак Івана – японцю в ніс. І голос кума:
– Так його, Іване! Тут і так колотун, а він ще протяг влаштовує.
Кум Петро ішов лісом і наступив на мурашок. Приходить у церкву і до батюшки:
– Гріх на мені великий! Висповідатися хочу…
– Який же гріх?
– У лісі я роздавив мурашок, жаль їх… Так тепер дзвіночок на ногу причепив, задзеленчить – мурашки і розбіжаться.
– Так ти майже святий!
– Батюшко, це не все. Є у мене дружина, я з нею сплю кожної ночі.
– Ти і справді святий. Це не гріх. У Біблії написано: «Люби дружину свою».
– І це ще не все. Сестра моєї дружини якось білизну прала, нахилилася, я не втримався…
– Так… Це великий гріх…
– І це ще не все. Якось теща нахилилася гривню підняти…
– Це дуже великий гріх! Не знаю, чи зможу його відпустити…
– Ой, батюшко. А ще тесть нахилився шнурок зав’язати…
– Ну, знаєш, тобі дзвіночок на інше місце чіпляти треба!